Шабшай Юхим Михайлович – ізраїльський вчений, футуролог, письменник, коуч-тренер, сімейний траблшутер, тьютер з розвитку навичок особистісної ефективності (IQ VQ EQ), автор понад 500 методів для розвитку нестандартного мислення і емоційного інтелекту, автор і розробник індивідуальних сценаріїв розвитку золотої молоді, номер один в СНД щодо роботи з особистісною ефективністю, фахівець в сфері дзен і суфійської філософії, режисер.
– Юхиме Михайловичу, чи є тема батьки та діти досі актуальною і в наш час?
– Конфлікт поколінь – головна ознака еволюції свідомості людства. Це процес, який завжди був, є та буде. Але справа в тому, що й самі конфлікти еволюціонують з часом, тому й вирішувати їх доводиться сучасними інструментами.
– Під сучасними інструментами ви маєте на увазі сімейний траблшутинг?
– Зокрема, так.
– Ви сказали, що конфлікт батьків та дітей неминучий. У чому ж унікальність вирішення конфліктів сімейним траблшутингом?
– Неминучий, як саме життя. Питання лише у тому, що цей конфлікт я роблю керованим – для користі родини та роду.
– Що таке керований конфлікт поколінь у родині?
– Будь-який конфлікт за законами жанру народжує тертя, а тертя, як ви знаєте зі шкільного курсу фізики, породжує велику кількість енергії. Ми з дружиною Галиною Шабшай навчилися спрямовувати цю енергію на розвиток родини та зміцнення роду. Як у суперечці народжується істина, так у конфлікті народжуються можливості.
– Які можливості народжує управління сімейним конфліктом?
– Кожне нове покоління народжується більш усвідомленим, ніж попереднє. У зв’язку з цим завдання старшого покоління – підготувати нове покоління до майбутнього життя, а не з’ясовувати, хто правий, а хто винний. Я вважаю, що старше покоління – більш досвідчене, а молоде має багато енергії та свіжий погляд на те, що відбувається.
Для зміцнення родини та роду необхідна синергія поколінь або взаємне співробітництво. За такої синергії відбувається правильний взаємообмін досвідом, який і є ознакою еволюції династії та свідомості роду.
– Як досягти такої гармонії в родині?
– Передусім необхідно зрозуміти причини конфлікту. Потім потрібно тверезо проаналізувати ситуацію в родині. Так би мовити, розклад сил (сміється). Далі необхідно продумати послідовність дій щодо виправлення ситуації та гармонізації стосунків. У процесі довгого дослідження та допомоги багатьом сім’ям ми створили й запатентували систему, яка гарантує необхідний родині результат, вона називається 4D.
– Як виникла та хто використовує технологію 4D?
– Технологія 4D винайдена та запатентована мною та моєю дружиною Галиною Шабшай. Це інноваційні методи, які передбачають діагностику ситуації в родині та алгоритми досягнення мети.
Ми її використовуємо у родинах з високим інтелектуальним потенціалом, які вибудовують свою династію, правильне взаєморозуміння та взаємодію в родині, сімейний бізнес. Така технологія вимагає індивідуального підходу, а не загальних малоефективних порад, якими сповнений інтернет.
– Що таке індивідуальний підхід?
– Це комплексне рішення поставленої мети за допомогою алгоритму, який ми створили індивідуально під замовлення родини клієнта. Алгоритм передбачає аналіз ситуації, ми називаємо його початковий код родини. А також ми робимо стратегічний аналіз та планування.
На базі цих даних ми створюємо сімейний сценарій. Затверджуємо його з членами родини та втілюємо його до результату, супроводжуючи їх. Це зручно для всіх, екологічно та дуже ефективно. Більшість батьків навіть не можуть уявити собі, на які креативні та творчі досягнення здатні їхні діти. Зрозуміло, за умови модельованих ситуацій.
Сучасні діти – дуже талановиті та високоресурсні. За умови правильної уваги та індивідуального підходу діти можуть творити дива. Більшість наших дітей за рахунок індивідуального підходу та активації мислення і підтримки набувають впевненості у своїх силах і на другий рік навчання створюють свої стартапи та творчі проекти. Батькам тільки й лишається, що говорити “невже це було можливо?”.
Зокрема нещодавно був цікавий кейс, де тато, власник великого бізнесу, допомагав синові-студенту, який мешкав у будинку батька та планував з’їхати з дому через кілька років. Після розробки сімейного сценарію ми допомогли синові відкрити ІТ-бізнес.
Він за досить короткий час став автономним: заробив грошей, виїхав з дому батька, знайшов прекрасну половинку та одружився. Батьки шоковані, тому що не очікували від свого тюті, як вони його називали, такої самостійності.
– Чи працює технологія 4D для застарілих конфліктів (дорослих дітей, наприклад)?
– Звичайно, працює. Конфлікт не має значення. Важлива тільки методологія 4D – а це алгоритми та математика. Звісно, крім цього потрібно вкладати тотально свою увагу та душу у процес допомоги й підтримки, треба продумати сімейний сценарій, щоб врахувати інтереси всіх сторін. Головне – спільне бажання, зокрема, батьків, звичайно.
– Ви є найвідомішим наставником золотої молоді на території СНД. Як вам це вдалося?
– По-перше, я отримую задоволення від спілкування з молоддю. Ми на рівних. По-друге, я багато чому щиро вчуся у них, як вони у мене. Я більше друг, ніж учитель. Діти це відчувають, їх не можна обдурити, вони живі.
– Юхиме, ви відточували методи, як сімейний траблшутер?
– Останні 10 років зиму з родиною я проводив на південному сході: Індія, Таїланд, В’єтнам, Камбоджа. Я брав туди своїх дітей і ми відривалися три зимових місяці на повну. Бронювали готель на 20 бунгало або номерів, родини моїх друзів та клієнтів проходили найзахоплюючі пригоди у своєму житті. Ніколи нічого не повторювалося. І я зміг відточити методи та технології у реальних бойових умовах.
Ми з дружиною Галиною Шабшай пройшли дуже сильну школу роботи з дітьми різного віку від 3-5 до 23. Звичайно, доводиться застосовувати винахідливість і кмітливість у кожному новому випадку. Діти не схожі один на одного. Тому ми вигадували різні схеми та алгоритми у досягненні цілей, які ставили нам батьки та діти.
– Наставництво та персональне навчання – це щось нове, я правильно розумію?
– Ні, це просто давно забуте старе (сміється). Насправді, наставництво було розвинене і в стародавній Греції, Римі, у єгиптян та євреїв. Сократ, Піфагор, Платон, Арістотель та інші, всі вони були наставниками. Наставництво у аристократичних родинах було обов’язковим з 7-10 років.
Наставництвом ніколи не займалися батьки-аристократи зі зрозумілих прічин. Кожен повинен займатися тим, чим володіє ідеально.
– А чому батьки не повинні займатися наставництвом?
– Чому не повинні? Повинні, але для всього свій час. Наставництвом краще, щоб займалися люди з боку, наставники- професіонали, а батьки, засновники династій, завжди займалися своїми справами. Наставники відіграють батьків, щоб діти поважали батька і матір. Це вкрай важливо.
І тільки потім ми навчаємо дітей різним навичкам, які необхідно застосовувати в нашому мінливому світі. І це наставникам зробити, звичайно, набагато легше. Кожен повинен займатися своїм. Тим, де він є професіоналом. Це правильно з дуже багатьох причин.
Аристократія та великі династії завжди мали кращих індивідуальних наставників, які навчали дитину з раннього дитинства. Наприклад, Арістотель з малих років був наставником Олександра Македонського. Це був його найліпший товариш та вчитель.
Якщо ми візьмемо будь-якого аристократа до початку 20 століття, у нього точно був професійний наставник. Це було нормою до виникнення середньої освіти. Сучасна аристократія та мудрі батьки, які хочуть заснувати династію, прекрасно це розуміють.
– Я правильно розумію, зараз розумні та багаті батьки шукають можливість дати персональну освіту своїй дитині. Це в тренді?
– Я сподіваюся, нікого не ображу, якщо скажу, що середня школа – це вимушене мале зло. Ось ви б віддали свою дитину, знаючи, що отримаєте якісний результат і вона зможе через кілька років створити свій стартап, усвідомити себе й свої здібності, отримати абсолютну віру в себе? Думаю, так, тому що це головне в житті.
Ми не всіх підряд беремо до себе на навчання. Працювати з підлітком – дуже непросто. З урахуванням, що я займаюся з ними іноді особисто не один і не два роки. Я не можу зі зрозумілих причин взяти більше, ніж можу навчати.
Я дотримуюся стратегії згідно сімейного сценарію, доводжу його до гарантованого результату. У мене конкурс в деякі роки доходить до 4-5 осіб на місце. Деяким батькам доводиться чекати іноді рік-півтора, перш ніж ми зможемо розпочати співпрацю. Тільки індивідуальний підхід має найбільшу ефективність.
– Щоб дитина дотримувалась розробленої стратегії та сценарію, ви в її очах повинні бути авторитетом. Як вам вдається завойовувати авторитет для дітей у світі, де в них не існує авторитетів?
– Власним прикладом. На етапі, де ми товаришуємо з підлітком, ми тестуємо різні напрями. Від військових мистецтв до різних видів: арт-театр, музика, живопис, танець, медитація, риторика, різні авторські методи розвитку мислення.
Щось обов’язково вистрілює, навіть у найбільш пасивних, що не бажають нічого робити.
Підлітку починають подобатися якісь із напрямів, ми його розвиваємо та просуваємо в них. Далі дитина сама починає глибоко цікавитися тим, що їй до душі, і це стає її захопленням. А захоплення переходить у хобі або бізнес на все життя.
У нас був випадок, коли наш випускник Микита захопився мистецтвом приготування їжі та разом з батьком відкрив мережу ресторанів. А ніхто з батьків не очікував від свого сина таких талантів та інтересів. Все розкрилося у процесі навчання.
Читайте: Я почала розуміти, що нічого не знаю про чоловіків – Мішина про проект Холостячка
– Ви відомі тим, що дивним чином розкриваєте талант дитини. За рахунок чого ви це робите?
– Я тут ні до чого. Знання, терпіння, досвід – кожна дитина, яка проходить у мене навчання, талановита. Я професійно підтримую талант підлітка. Індивідуальний підхід до навчання допомагає виявити та розкрити його індивідуальний талант. А потім застосувати ці можливості чи то до власної творчості й майбутнього бізнесу дитини, чи то до сімейного бізнесу.
Кожна дитина має найвищий потенціал і талант. У будь-якому випадку – розкритий талант допоможе дитині реалізуватися, а батькам відчути заслужену гордість за свого продовжувача роду.
Єдине, що потрібно пам’ятати в розкритті талантів дитини, що нічого не відбувається само собою. Ну, звичайно, крім росту бур’янів. Будь-який процес, у результаті якого ви хочете отримати твір мистецтва, вимагає тотальної уваги й терпіння. А ваша дитина – це витвір мистецтва вашої родини.
До слова, раніше президент Міжнародного благодійного фонду Варнава Валерій Решетинський розповів у інтерв’ю про плани та перспективи реабілітаційного центру, який допомагає хворим дітям і людям з інвалідністю.