В результаті проведеного дослідження норвезькі вчені зробили три дивовижні відкриття про те, коли і як наш мозок ефективніше сприймає нову інформацію: ми пам’ятаємо, де розташовані предмети, але не самі предмети; для запам’ятовування важливі почуття; під час відпочинку процес запам’ятовування активізується.
Дослідники надали 31 студенту-чоловікові можливість переміщатися різними віртуальними кімнатами, лежачи всередині апарату МРТ, що сканував їхній мозок. За допомогою окулярів віртуальної реальності та джойстика учасники потрапляли до віртуальних кімнат, на кожну було надано 30 секунд.
Завдання полягало в тому, щоб запам’ятати саму кімнату і предмети в ній. Після цього їм дозволили відпочити і, нарешті, дали відволікаюче завдання, в якому вони задіяли інші частини мозку. Активність мозку реєструвалася на всіх етапах.
Дивовижне відкриття № 1: ми пам’ятаємо, де, але не що саме
Виявилося, що студентам було легше запам’ятати, де були розташовані предмети, ніж що саме було розміщено в тому чи тому місці.
– Вони точно запам’ятовували схему розташування орієнтирів, не запам’ятовуючи водночас самі орієнтири, – зазначив дослідник Норвезького університету науки і технологій Халлвард Ре Евенсмоен.
За його словами, аналіз даних МРТ показав, що запам’ятовування позицій і запам’ятовування об’єктів, розташованих на цих позиціях, представлені в двох різних, але синхронізованих областях мозку. Хоча попередні дослідження не робили різниці між цими двома частинами пам’яті.
Дивовижне відкриття № 2: для запам’ятовування також важливі почуття
Дослідження також показало, що в запам’ятовуванні нового ландшафту задіяно більше частин мозку, ніж вважалося раніше.
Щоб краще запам’ятовувати нові місця, нові ландшафти, необхідна тісна взаємодія якомога більшої кількості областей мозку. Причому області, що відповідають за зір і почуття, не менш актуальні для цього процесу.
– Прийнято вважати, що просторова пам’ять організована за допомогою гіпокампу як своєрідного центрального вузла, але, згідно з останніми дослідженнями, це не зовсім так, – стверджує професор відділення нейромедицини і науки руху НУНТ Аста Крістін Хоберг.
Суб’єкти з найбільш паралельними зв’язками в мозку найкраще запам’ятовували, де саме в навколишньому середовищі розташовувались об’єкти.
Дивовижне відкриття № 3: мозок здебільшого працював під час відпочинку
Експеримент також показав, що активність мозку збільшилася в період відпочинку, після того, як учасники закінчили переміщатися кожною кімнатою.
– Те, що ви відчуваєте протягом дня, продовжує закріплюватися в мозку, коли ви спите. Дрімота в середині дня зміцнює пам’ять, – додає Хоберг.
Більш точні знання про активність мозку допоможуть полегшити виявлення ранніх ознак його захворювань, наприклад, в результаті старіння. Це також може стати основою більш ефективних програм вправ для людей з різними формами пошкодження головного мозку.