Вже не вперше людство зіштовхується з пандемією та шукає шлях до перемоги над захворюваннями.
Так, за останні два тисячоліття населення планети пережило три масштабні пандемії – чуму, холеру та іспанку. У 2020 році ми зіштовхнулися з новою хворобою – Covid-19, яка і досі нещадно кожного дня забирає життя тисяч людей.
Кожна з пандемій принесла хаос, розруху, страждання, втрати, але врешті-решт – стимулювала прогрес.
Факти ICTV підготували матеріал про те, як змінився світ після великих пандемій.
“Чорна смерть” – 75-200 млн загиблих
Пандемія чуми або, як називали її в народі, “чорної смерті” відбулася у 1347-1353 роках. Саме вона вважається переломним моментом в історії середньовічної Європи. Хоча до неї світ вже зіштовхнувся з Юстиніановою чумою, яка забрала на континенті мільйони життів.
Пандемія чуми поширилася Європою, Африкою та Азією. Імовірно, вона зародилася в Азії. За однією з версій чуму поширювали через Євразію торговими шляхами гризуни, у шерсті яких були паразити, носії чумної палички.
Наслідки
“Чорна смерть” мала значні демографічні, соціальні, культурні та релігійні наслідки. Величезні соціально-демографічні втрати спричинили падіння економіки, виробництва.
Найсуттєвішим наслідком стало те, що в Західній Європі (Франції, Англії, Німеччині) неформально, без якогось указу, зникло кріпосне право, тобто прикріплення людини до землі. До того ж, плата за роботу стала вищою, і грошей вистачало не тільки для виживання.
Багато людей змогли дозволити собі товари класу “люкс”. Їх виробляли в містах, кількість яких почала зростати. Прискорився обіг грошей, а разом з ним і об’єм податків.
Після цієї пандемії люди почали усвідомлювати цінність життя. Тут бере свій початок гуманізм, що став визначальним компонентом Ренесансу як історичної й культурної епохи.
Холера – 1 млн загиблих
У XIX сторіччі світ ще не оговтався від часткових епідемій чуми, як у людей з’явився новий ворог – холера. У 1817 році хвороба з’явилася в Індії. А причиною поширення холери була відсутність очищення води та каналізації у великих містах та рівень гігієни того часу.
Джерело холери виявив британський лікар Джон Сноу. Він ідентифікував забруднену воду як засіб передачі хвороби.
Наслідки
Пандемія холери наголосила на важливості гігієни, що дуже важливо у наш час. Хвороба продемонструвала, наскільки важливо стежити за санітарними умовами, адже вона може передаватися через забруднену їжу або воду. Фактично, пандемія холери триває і досі. За даними ВООЗ, кожного року у світі помирає до 95 тис. людей.
Іспанка – 20-50 млн загиблих
Пандемію іспанського грипу (вірус A/H1N1) у 1918−1920 роках часто називають найбільш смертельною пандемією в історії людства. У результаті пандемії заразилася більш ніж третина населення світу. Від хвороби помирали молоді люди, вона була менш небезпечною для дітей і людей похилого віку.
Ученим так і не вдалося встановити, де саме почалася епідемія. А “іспанкою” цей різновид грипу назвали тому, що іспанський уряд першим публічно оголосив про пандемію в травні 1918 року.
Наслідки
Людям довелося глобально переосмислити підхід до охорони здоровʼя. У ХХ ст. лікарі вели приватну практику та лікували еліту, адже знали, що їм заплатять за роботу. Водночас нижчі класи не мали змоги потрапити на прийом до лікаря.
У 1920-х роках країни зробили медицину доступною для всіх верств населення. А у 1919 році у Відні зʼявилося перше міжнародне бюро з боротьби з епідеміями, яке стало попередником ВООЗ.
Covid-19 – 2 млн загиблих (дані ВООЗ)
Наприкінці 2019 року в китайському Ухані зафіксували невідомий коронавірус SARS-CoV-2. Згодом ним були вражені понад 200 країн і територій.
Станом на 21 січня у світі зафіксували 95,3 млн випадків захворювань. Низка компаній винайшла вакцини від хвороби і 49 країн проводять масові щеплення, аби зупинити поширення коронавірусу.
У ВООЗ попереджають, що далі буде складніше, адже смертність від коронавірусу може перевищити 100 тис. в тиждень. Крім того, не всі країни мають доступ до вакцини, що ускладнює формування колективного імунітету.
Ситуацію також ускладнює поява нових мутованих штамів вірусу, які вперше виявили у Великій Британії та Південній Африці. Науковці застерігають, що вироблена вакцина може бути неефективною у боротьбі з новими видами, тому її потрібно допрацьовувати.
Наслідки
Світ масово перейшов у дистанційний режим. Замість звичної роботи в офісі – тепер домашні стіни, які комусь дали свободу, а комусь створили нові психологічні проблеми через брак живого спілкування.
Сфері освіти також довелося пристосовуватися до нових умов. Так, у понад 160 кранах світу 1,5 млрд школярів та студентів припинили навчання або перейти на дистанційну форму.
Під час пандемії поменшало роботи, а кількість бідних у світі почала зростати. В Україні. наприклад, за статистикою, не працює кожен десятий. До того ж, туризм і подорожі відійшли на другий план, адже з поширенням вірусу країни закрили кордони та ввели низку обмежень – стало популярним слово локдаун.
Covid-19 став сильним поштовхом для розвитку цифрової торгівлі, телемедицини та автоматизації. Також на новий рівень вийшла медицина. Прикладом слугує розробка вакцини та нових технології обстеження.