Міжнародний день захисту чоловічої нервової системи від насильницьких дій з боку жінок щороку відзначають 22 жовтня.
Ця дата покликана нагадати, що не лише жінки є жертвами насильства. Однак часто чоловічі страждання є тією темою, про яку не прийнято говорити.
Нейропсихолог когнітивного розвитку Вікторія Любаревич-Торхова поділилася з Фактами ICTV, як чоловіки мають реагувати на жіночу агресію та зберігати спокій, щоб захистити не лише стосунки, а й нервову систему.
Причини психологічного насильства
Україна не веде власних підрахунків, але за статистикою США кожен четвертий чоловік переживає домашнє насильство, зокрема, від своєї жінки або дівчини.
Домашнє насильство має багато різних облич.
Окрім побоїв чи ґвалтувань, це і психологічний тиск – щоденні образи, скандали, економічні (жорсткий контроль сімейного бюджету) та особистісні утиски (наприклад, заборона займатися хобі).
На думку Вікторії Любаревич-Торхової, єдиним виходом у цій ситуації є усвідомлення жінкою природи своєї поведінки.
– У жінок, які вчиняють насильство над своїми чоловіками, часто зустрічаються синдром дефіциту уваги або гіперактивність крайнього ступеня. Йдеться про серйозні проблеми з з власним гнівом та підвищеною роздратованістю, які породжують агресивність.
Психотерапія як вихід
Після моменту усвідомлення жінці варто почати вчитися вгамовувати свою агресію. На допомогу має прийти психотерапевт.
– Робота обов’язково повинна бути спільною. Когнітивно-поведінкова терапія має чіткі методи для розпізнавання своєї природи, роботи зі своїм гнівом.
Роль чоловіка на таких сеансах – допоміжна, він має виступити як ко-терапевт. Психотерапевт навчатиме його разом із жінкою, як ефективно долати напади гніву.
Терапія допоможе встановити втрачений діалог і дати можливість кожному розповісти про наболіле.
А поговорити?
Психолог переконана, що вирішити проблему чоловічого насильства з боку жінки в домашніх умовах – це дуже важкий шлях.
– Обов’язкова умова – це взаємне бажання прийти до усвідомлення того, що проблема існує. Не жити реакціями, образами. Мати сильне бажання працювати з проблемою, тому що насильство – це завжди проблема.
Гнів – це почуття, яке постійно накопичується, тому звичайні розмови навряд змінять ситуацію – тут потрібен комплексний підхід.
Як не дивно, одним із перших факторів є раціон харчування.
– Необхідна робота з невропатологом над підсиленням нервового здоров’я – може виявитися, що проблема агресивності у нестачі певних вітамінів та мінералів.
Окреме місце у питанні домашнього насильства (як чоловічого, так і жіночого) посідають шкідливі звички.
Часто багатьом з нас хочеться втамувати біль та спробувати забути про проблеми, відкривши вечірню пляшку вина.
Однак насправді алкоголь стає тим самим каталізатором скандалів, образ та агресії.
– Алкоголь не допомагає, а лише поглиблює проблему. Алкоголь сприяє втраті контролю над власними імпульсами та ментальним потоком. Імпульсивність дає зелене світло на прояви агресії.
Проблема родом з дитинства
У світі існує стереотип, що чоловік, який терпить на собі постійну жіночу агресію – це підкаблучник.
Однак на думку Вікторії Любаревич-Торхової, тут спрацьовує принцип Схема знаходить схему – тобто, подібне притягується до подібного.
У таких чоловіків є чимало власних, прихованих проблем, і найчастіше вони родом з дитинства.
– Могла бути достатньо агресивна мама, гіперконтролююча – та, яка повністю контролювала, як він ходить, думає, як він знімає взуття, зачісує волосся і яку шапку вдягає взимку. Він сприйняв саме такий образ життя.
З цього виходить, що всім людям спокійно там, де звично. Навіть якщо це не завжди прийнятно.
План дій
Прояви жіночої агресії щодо чоловіків у стосунках важливо розпізнавати не лише вчасно, а й правильно.
Активна агресія – це про жінок, які всю увагу перемикають на себе, маніпулюють криками, часто навіть погрожують.
Існує також пасивна агресія. Йдеться про тактику мовчазних погроз та постійних ультиматумів.
У будь-якому випадку, починати потрібно із пошуку тих самих тригерів, що призводять до гнівних скандалів.
– Говорити про це треба обережно. “Мені здається, що цей момент тебе дуже дратує, я дуже ціную наші стосунки, я хотів би, щоб ми удвох працювали над цими тригерами. Давай разом домовлятися, як уникати агресії у стосунках”.
Проговорити усі тригери – це найскладніший і водночас найголовніший етап з боку чоловіка.
Тут стане в нагоді метод асертивності – неконфліктного способу комунікації, який допомагає у спілкуванні не лише з близькими, а й з самим собою.
Набагато простіше довіритися психотерапевту, який від початку і до кінця проведе пару шляхом від усвідомлення до вирішення проблеми насилля та агресії.
Проте найголовніше – навчить правильно обговорювати усі проблеми в стосунках, не лише чути, а й дослухатися один до одного.
Ще жодна статистика не заперечила того факту, що більшість конфліктів виникають на тлі звичайного непорозуміння.
Наталка Тарчевська