Експерти Центру громадського здоров’я МОЗ України пояснили, що серед основних факторів ризику розвитку раку шийки матки далеко не завжди генетична схильність та інфікування.
Вік і рак шийки матки
– Якщо у жінки від 21 до 35 років під час огляду виявлено один або більше факторів ризику виникнення раку шийки матки, то її направляють на подальше обстеження, – йдеться у повідомленні.
Що стосується жінок віком від 30-35 років і до 55 років, то вони мають проходити обов’язкове тестування на рак шийки матки з використанням ПАП-тесту або ПЛР-тесту кожні 10 років. Жінки від 25 років, які живуть із ВІЛ/СНІДом, раз на п’ять років.
Експерти Центру пояснили, що фактори ризику раку шийки матки діляться на три групи: медичні, поведінкові та соціальні.
Медичні фактори ризику
Медичні фактори ризику включають:
- вірус папіломи людини (ВПЛ), ВІЛ/СНІД або інші захворювання імунодефіцитного характеру, що пригнічують імунну систему жінки;
- інфекції, що передаються статевим шляхом. Вони інгібують імунну систему жінки і підвищують ризик зараження вірусом папіломи людини;
- рак шийки матки в сімейному анамнезі;
- лікування дисплазії шийки матки. Жінки, у яких дисплазію було проліковано кілька разів, мають вищий ризик розвитку РШМ.
Поведінкові фактори ризику
Поведінкові фактори ризику розвитку раку шийки матки охоплюють:
- ранній початок статевого життя (до 18 років);
- рання вагітність (до 20 років). Цей фактор може призвести до хронічного запалення та аномальних змін у клітинах шийки матки.
Соціальні фактори ризику
Соціальні фактори ризику передбачають:
- куріння. Жінки, які курять, приблизно вдвічі частіше хворіють на РШМ. Річ у тім, що згубна звичка може посилювати здатність організму боротися з вірусом;
- низький соціально-економічний статус жінки (сім’я). Багато жінок із низьким доходом мають обмежений доступ до всіх необхідних медичних послуг. Вони не проходять регулярних скринінгів і своєчасного лікування передракових станів шийки матки;
- сексуальне, домашнє або інше насильство щодо жінки. Прямі чинники: травми статевих органів, що підвищують ризик інфікування, зокрема вірусом папіломи людини (ВПЛ). Непрямі чинники: порушення психоемоційного стану, ослаблення імунітету, відсутність медичної допомоги та незахищені статеві контакти;
- тривалий стрес. Він стимулює постійне виділення кортизолу та адреналіну, які за тривалої дії пригнічують імунітет і знижують здатність боротися з інфекціями, зокрема з ВПЛ;
- особливі умови праці, де є вплив канцерогенів, таких, як хімічні речовини на робочому місці. Канцерогени можуть спричиняти мутації в клітинах, що може призвести до їхньої злоякісної трансформації.
Розуміння цих чинників та їхній зв’язок із раком шийки матки дає змогу лікарям визначати групи ризику, а жінкам за можливості змінювати спосіб життя.
Вакцинація від ВПЛ, скринінг, своєчасне виявлення та лікування передракових станів, а також здоровий спосіб життя є ключовими кроками для запобігання РШМ.
