Новий штам Covid-19 Дельта, який вперше виявили в Індії в жовтні 2020 року, зараз уже в 124 країнах світу. Медики та вчені всього світу вже визначили, що він заразніший на 70%, а ще, на відміну від “дикого” вірусу, вражає дітей та молодь до 30 років.
Водночас у світі вже дві вакцини Comirnaty/Pfizer-BioNTech та Moderna (в Україні поки що лише перший препарат) дозволили для щеплення дітей віком від 12 років. Зважаючи на це, Факти поговорили із представниками Міністерства охорони здоров’я та Міністерства освіти про те, як діятиме держава щодо поширення коронавірусу серед дітей та яким може бути новий навчальний рік.
Якщо раніше в більшості випадків діти були лише носіями і безсимптомно переносили хворобу, то з новим штамом мають і чіткі прояви. Це – втома, підвищення кількості нападів істерики в немовлят, головний біль, біль у животі, температура вище за 37 градусів, втрата апетиту.
Приклад Великої Британії засвідчує, що хворіють переважно діти й молодь. У віковій категорії 10-19 років, за підрахунками аналітика Євгена Істребина, рівень захворюваності вже перевищив січневий максимум. Тут важливо зазначити, що в Британії рівень вакцинації саме в цій категорії населення найнижчий, адже пріоритетно щеплювали насамперед старші покоління.
Зважаючи на це, Україна теж готується, що Дельта вражатиме й українських дітей. У міністерстві вважають, що новий штам так швидко шириться серед дітей, зокрема, інших країн світу, не лише тому, що їх ще не щеплювали масово.
– Я думаю, це тому, що такий штам, адже порівняно з початком пандемії, коли діти майже не хворіли, зараз, на жаль, ця ситуація змінюється. Просто якщо це залежало б тільки від щеплення, то від самого початку діти хворіли би масово, а це було не так, – пояснила у коментарі Фактам Євгенія Ідоятова, в.о. генерального директора Директорату медичного забезпечення МОЗ України.
Що з ліжкомісцями для дітей?
Представники МОЗ розпочали виїзди в регіони, щоби перевірити відповідність заявленої кількості ліжок, ліжок із киснем, прокладених кисневих трас.
– Упродовж останнього року виділялися кошти регіонам декілька разів, щоб вони забезпечили лікарні кисневими концентраторами, централізовано проводили кисень. Це і балони, і кисневі станції на території лікарень, – каже Євгенія Ідоятова.
Згідно з даними МОЗ, у 18 обласних дитячих закладах та відділеннях під хворих із Covid-19 виділені 1 523 ліжка, 1 373 з них підведені до кисню (йдеться і про концентратори, і про централізоване постачання). Та за потреби відділення можуть розширити, усе залежатиме від ситуації, зазначають у МОЗ.
– Наразі ситуація стабільна. Але дитячі заклади і дитячі ліжка готуються, цьому приділяється окрема увага. На сьогодні в кожній області це мінімум одне відділення або один дитячий заклад. Тобто якщо немає відділення в закладі інфекційному, тоді це окремий заклад дитячий. Кожна область визначала, де більша захворюваність і як зручніше доставляти таких дітей. Тобто залежить від різних логістичних моментів і від забезпеченості самого закладу, – каже Євгенія Ідоятова.
Як зазначили в МОЗ, залежно від ситуації з захворюваністю до списку дитячих закладів, призначених для маленьких пацієнтів із Covid-19, будуть додаватися або дитячі відділення, або інші дитячі лікарні, які надаватимуть таку допомогу.
40% педагогів та працівників шкіл вакцинувалися, а що з дітьми?
Справжнім викликом стане новий навчальний рік. В Україні дітей, які навчаються у закладах загальної середньої освіти, 4 млн 200 тис., а дошкільнят 1 млн 200 тис. У Міносвіти налаштовані оптимістично, та все ж чекають рекомендацій від МОЗ ближче до осені й, зважаючи на те, що з’явився новий штам, готові до різних сценаріїв.
– Ми зараз не маємо якихось конкретних рекомендацій від Міністерства охорони здоров’я, хоча ще й рано, зараз тільки липень. Але є певний досвід. Ми вважаємо, що в будь-якій ситуації навчальний рік обов’язково почнеться першого вересня, а як він буде проходити, чи буде він у дистанційному чи змішаному форматі – це вже час покаже. Але в будь-якому випадку алгоритм дій ясний, – зазначає начальник Головного управління шкільної освіти МОН України Юрій Кононенко.
У МОЗ кажуть – усі протиепідемічні заходи вже є, вони досі актуальні й вони так само повинні впроваджуватися в новому навчальному році. Мити руки, дотримуватися дистанції, якщо це необхідно – носити засоби індивідуального захисту, до батьків заклик не відправляти до школи дитину з симптомами респіраторного захворювання.
– Дуже складно прогнозувати, як буде розвиватися епідемічна ситуація, прогнози є, вони робляться, але що ми будемо мати з закладами освіти через три місяці – подивимося і будемо приймати рішення, – наголошує Тетяна Скапа, керівник експертної групи з профілактики неінфекційних захворювань та формування здорового способу життя МОЗ України.
Чимало педагогів уже здобули захист. 40% усіх науково-педагогічних, педагогічних та інших працівників закладів освіти уже вакциновані – це приблизно 550 тис. із 1 млн 200 тис. працівників.
– Ті, хто дуже хотів вакцинуватися, вже вакцинувалися. Але оскільки працівники закладів освіти в групі ризику, то будемо пропагувати, щоби вакцинувалися й інші. Для нас це дуже важливо, – каже Юрій Кононенко, начальник головного управління шкільної освіти МОН України.
Вакцинація від 12 років: чому дозволили та хто має право
Водночас в Україні дозволили вакцинацію дітей віком від 12 років вакциною Comirnaty/Pfizer-BioNTech. На сьогодні вже щепили 586 дітей віком від 16 до 18 років, від 12 до 16 не вакцинувався жоден. Та МОЗ наголошує – поки що про масову вакцинацію дітей не йдеться.
За словами завідувача відділу імунізації Центру громадського здоров’я МОЗ Олександра Заіки, у них є інструкція, затверджена Міністерством охорони здоров’я, де від початку липня дозволено використовувати цю вакцину вже з 12 років.
– Ми не говоримо, що треба зараз всіх дітей щеплювати з 12 років. Ми говоримо, що треба все ж таки розставляти пріоритети і щеплювати осіб похилого віку, які схильні до тяжких ускладнень від Covid-19. Водночас ми не забороняємо щеплювати дітей від 12 років, які підпадають під цю вакцинацію також згідно з інструкцією, – каже він.
Заіка стверджує, що це діти з тяжкими супутніми захворюваннями, у яких є високий ризик ускладнень від коронавірусу.
Водночас окрім медичних критеріїв МОЗ називає й інші. Наприклад, вакцинація допускається у випадку поїздки за кордон, на змагання, для участі в навчанні, але лікар буде скеровувати на щеплення лише у випадку підтверджувальних документів. Рішення про цю вакцинацію приймає лікар і призначає щеплення таким дітям.
Науковці пояснюють, що щеплення дітей безпечне і підтверджене доказовою медициною. Директор Інституту біохімії імені О.В.Палладіна Сергій Комісаренко каже, що всі рекомендації роблять на основі клінічних випробувань. Під час третьої фази випробувань на десятках тисяч людей спочатку брали тих, хто є найбільш чутливим до захворювання. Але потім охоплення збільшили.
– Спочатку, наприклад, в однієї вакцини була межа 18 років, у другої 16 років. Потім вони спустилися на два роки, потім вони ще спустилися, і тільки тоді, коли вони проводять клінічні випробування, вони можуть дати рекомендацію щодо використання на дітях, – пояснив він.