Доцент кафедри філософії Університету Вірджинії Зак Ірвінг в новому дослідженні з’ясував, що іноді ми знаходимо творчі рішення проблеми, коли зайняті неінтелектуальною справою, наприклад, коли приймаємо душ.
На думку вченого, секрет, мабуть, в тому, що поставлена задача насправді не є безглуздою, але потребує помірного рівня залученості.
– Скажімо, ми застрягли на чомусь нудному, наприклад, чекаємо, коли висохне фарба. Тоді ми намагаємося зайняти себе чимось більш захоплюючим: гуляємо, займаємося садівництвом або приймаємо душ, – розповідає Зак.
Концепція полягає в тому, що, коли ми гуляємо або приймаємо душ, тобто виконуємо нескладне завдання, наш мозок схильний блукати. І саме в цьому незатиснутому стані він має тенденцію до творчості. Вчені назвали цей феномен – ефектом душу.
Щоб перевірити цю теорію, Ірвінг разом зі своїми колегами попросив учасників дослідження придумати альтернативні варіанти використання цегли або скріпки.
Потім учасників розділили на дві групи, щоб вони подивилися різні трихвилинні відеоролики, які послужили б інкубаційними моделями для нових творчих ідей.
Одна група дивилася нудне відео: двоє чоловіків складають білизну. Інша більш захоплююче кіно: зухвалу сцену з класичного фільму 1989 року “Коли Гаррі зустрів Саллі”, в якій героїня Мег Райан демонструє, сидячи в переповненому ресторані, як переконливо імітувати оргазм.
Після перегляду відео учасники повідомили, наскільки сильно їхні думки блукали, тобто вільно переміщалися від теми до теми, під час відео.
Дослідники виявили, що блукання розуму сприяло виникненню більшої кількості ідей, але тільки тоді, коли учасники дивилися цікаве відео, а не нудне.
Іншими словами, під час захопливого відео блукання розуму зробило учасників більш творчими.
Результати складають основу моделі, яку тепер можна використовувати в інших типах реальних завдань, щоб продемонструвати, як вони можуть викликати більше творче натхнення, відзначають вчені.