Під час пандемії Covid-19 в Україні все частіше почали фіксувати випадки самогубств під час лікування коронавірусу та після нього.
Тільки за 2020 рік понад 10 людей, які мали важку форму Covid-19, дізнались про діагноз або ж вже перехворіли, вкоротили собі віку.
Лікар-психіатр Тетяна П’ятковська та лікар-невролог Анна Куліш розповіли Фактам ICTV, які хвороби можуть бути причиною нав’язливих думок у пацієнта після Covid-19 та як з цим боротися, аби після хвороби нервова система була в нормі.
Причини самогубств
Під час глобальної пандемії причиною суїцидальних думок та самогубств може бути реакція на пандемію в цілому. Люди навколо постійно спостерігають потік негативної інформації.
Тривала ізоляція та низка психологічних факторів впливають на виникнення думок про самогубство. Крім того, гіпоксичний стан у тяжких хворих порушує нормальну роботу мозку, що викликає когнітивні зміни. Мікротромбоз судин мозку, що викликає Covid-19, теж порушує його роботу.
Психіатр стверджує, що причин самогубств може бути безліч. Найвагоміша – це стосунки у сім’ї. Якщо у рідних та хворого нормальна комунікація між собою, вони підтримують один одного, тоді людина не захоче вкорочувати собі віку.
Також важливий тип людини, її характер та стресостійкість. За словами спеціаліста, саме стрес та страх найчастіше провокують виникнення негативних думок.
Які хвороби можуть підштовхнути до самогубства
– Я вважаю, що самогубство може викликати будь-яке соматичне захворювання, яке протікає у важкій формі, оскільки в цьому випадку стресова реакція може індукувати депресивні порушення, що призводять інколи до суїцидальних думок, – зазначила лікар-невролог.
За словами Куліш, серед неврологічних захворювань, які можуть підштовхнути до самогубства, є:
- Розсіяний склероз. Під час коронавірусу або після нього хвороба може прогресувати. Таким чином старі симптоми проявляються більше, а також з’являються нові: затерпання та слабкість кінцівок, погіршення зору, порушення мови та ковтання.
- Хвороба Паркінсона. Під час цього захворювання в організмі порушується робота нейромедіаторів, що призводить до депресії.
– Основна мета лікарів-інтервенціоністів у цьому випадку – не пропустити момент появи таких думок та залучення до співпраці колег-психіатрів, – додала лікар.
Водночас психіатр розповіла, що на тлі коронавірусу найчастіше виникають:
- Астенія – психопатологічний розлад, який проявляється загальною втомою, зниженням працездатності, проблемами зі сном, вираженою дратівливістю, вегетативними збоями.
- Відчуття безвиході.
– Якщо рідні та друзі не підтримують хвору або людину, яка перехворіла, а тільки дорікають їй, критикують, то у такий період у пацієнта дійсно можуть з’явитися спочатку психічні розлади, а потім навіть і думки про самогубство, – стверджує Тетяна П’ятковська.
- Депресія. За словами психіатра, кількість людей з цю хворобою під час пандемії збільшилася. Тому людям слід шукати нові захоплення, щоб займатися чимось та мати бажання жити.
Коли варто звернутися до лікаря та як допомогти
Психіатр радить більше спілкуватися з людиною, у якої виникають ознаки психічних чи неврологічних захворювань. Важливо підтримувати їх, аби люди не відчували самотність.
Також не варто гіперопікатися. Краще просто запитати “Чим я можу тобі допомогти” і якщо людина того потребує, вона вам відповість.
– Однак, якщо видно, що людина згасає, їй погано, але вона не приймає допомогу, краще одразу звертатися по допомогу до спеціаліста. Не варто займатися самолікуванням або ж ігнорувати негативні думки у такій ситуації та залишатися на самоті, – додала Тетяна П’ятковська.
Водночас невролог каже, що у випадку суїцидальних думок треба чітко диференціювати, коли треба звертатися до невролога, а коли до психіатра.
– Якщо спостерігається оніміння, слабкість кінцівок, головний біль, запаморочення, тобто органічна патологія ЦНС, тоді до невролога, а якщо функціональні розлади, серед яких думки про самогубство, тоді треба не зволікати і звертатися до психіатра. Тому що, на жаль, люди в нашій країні соромляться отримати психіатричну допомогу і через це втрачають час, – наголосила Куліш.
Як зменшити ризик самогубства
- Контролювати перебіг хронічних захворювань, якщо такі є;
- Слідкувати за своїм моральним станом, не відкладати на потім, а одразу вирішувати проблему;
- Зберігати позитивні погляди;
- Вести здоровий спосіб життя (здоровий сон, правильне харчування, ходити), не вживати алкоголь, не палити;
- Якщо виникла думка про суїцид – звернутися до психолога, психотерапевта або лікаря-психіатра;
- Якщо ви не хочете звертатися до спеціаліста, можна скористатися телефоном довіри – Всеукраїнський телефон довіри: 0 800 501 701, телефон довіри у Києві: (044) 456 17 02.
Масові підліткові самогубства
Від початку року в Україні вчинили самогубство 123 підлітки.
Такі вражаючі цифри озвучила Олена Федоренко, завкафедри педагогіки та психології Харківського університету внутрішніх справ. Причиною дитячих смертей називає неконтрольованість батьками соціальних мереж, де діти часто потрапляють у так звані “Групи смерті”.
Детальніше про причину масових самогубств серед дітей читайте на Фактах ICTV.