Тисячі нових хворих і померлих щодня – така невтішна картина спостерігається у світі під час пандемії коронавірусу Covid-19.
Нещодавно офіційний представник Всесвітньої організації охорони здоров’я Маргарет Харріс заявила, що нині пік захворювання світ ще не пройшов.
В той час, як більшість країн посилюють карантинні заходи, є й такі держави, в яких мало заборон.
В них бізнес працює з мінімальними обмеженнями, люди продовжують ходити в розважальні заклади, хоча і практикують соціальне дистанціювання.
Факти ICTV розповідають про країни, які досі не ввели карантин, і до чого це може призвести.
Які країни не на карантині
Однією з країн, яка ще не ввела повноцінний карантин, є Швеція. В державі досі працюють навчальні заклади, ніхто не забороняє відвідувати кафе, ресторани, бари, спортмайданчики та інші місця для відпочинку і дозвілля.
Це не означає, що в країні зовсім немає заборон. Наприклад, були введені спеціальні правила для того, щоб запобігти нагромадженню людей у ресторанах або біля них.
Також великі зміни спостерігають у громадському транспорті. Зараз у метро в кожному вагоні можна побачити лише невелику кількість пасажирів.
Більшість обмежень та рекомендацій стосуються людей віком 70 і більше років. Їм бажано залишатися вдома і обмежити контакти із зовнішнім світом.
Міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде заявила, що під час пандемії країна розраховує на те, що люди відповідально ставитимуться до дотримання соціального дистанціювання.
І це дає свої “плоди”. Станом на 16 квітня у Швеції зафіксували 11,9 тис. захворювань на коронавірус, а більше 1,2 тис. пацієнтів померли від інфекції.
Звичайно, показник далеко не найкращий, але якщо порівняти з США, де більше 614 тис. хворих, попри карантинні обмеження, то можна сказати, що країна досить непогано переживає пандемію.
Ще одним великим прикладом держави без карантину є Білорусь. Президент країни Олександр Лукашенко заявив, що страх через коронавірус ніщо інше, як “психоз”.
Він наполягає на тому, щоб життя в країні продовжувалося у звичайному ритмі. В Білорусі і зараз проводять футбольні матчі.
За офіційними даними, в країні близько 3,7 тис. людей захворіли на Covid-19, 36 пацієнтів померли від хвороби. Проте навіть жителі країни не довіряють цим цифрам.
150 тис. громадян Білорусі підписали петицію, якою вимагають ввести національний карантин під час пандемії коронавірусу. Загалом в країні робиться все можливе для того, щоб замовчувати реальну ситуацію.
Також не вводила карантин і Південна Корея. Але в країні проводили кампанію щодо обізнаності населення про заходи із запобігання зараженню і масово тестували людей для виявлення захворювання.
Наразі країна повідомила про 10,6 тис. хворих і 229 смертей внаслідок захворювання на коронавірус.
Навіть попри те, що кількість пацієнтів з Covid-19 у цих країнах невелика, залишається питання: чому вони відмовляються від введення карантину і жорсткіших обмежень?
Економіка чи карантин
Небажання країн йти на карантин могло б бути частково пов’язано з економічними чинниками, адже та ж Білорусь ще до економічної кризи страждала від “війни” за ціну на нафту РФ та зменшення експорту в Китай.
Економіст Олексій Кущ розповів у коментарі Фактам ICTV, що економічні можливості країни не є передумовами для того, щоб вводити або не вводити карантин.
– Якби ми виходили з того, що та чи інша держава розробляє карантинні заходи залежно від своїх економічних параметрів, то це був би не зовсім правильний критерій. Адже зараз така країна, як Україна, в якої немає жодних економічних інструментів компенсацій карантинних заходів, не могла б ввести карантин, – каже економіст.
Експерти сходяться на тому, що навіть якщо не вводити карантин, країни все одно відчують наслідки глобальної економічної кризи.
Професор бізнес-школи Касс Стівен Томас вважає, що Південна Корея, 40% ВВП якої залежить від експорту, матиме проблеми. Адже навіть в економіці США спостерігатиметься рецесія.
За словами Куща, сьогодні немає абсолютно закритих економічних систем, і навіть економіка КНДР певним чином залежить від зовнішніх факторів. Тому можна казати про те, що зараз всі країни опинилися “в одному човні”.
– Падіння світових ринків капіталу, світових ринків сировин та й взагалі падіння глобальної економічної системи, її структурне руйнування природно матиме відгук у будь-якої національної економіки.
Єдине, що ті країни, які зараз ввели більш м’який формат карантину, можуть використовувати цей час для акумулювання необхідних ресурсів для майбутнього економічного удару. У них є можливість підготуватися до зіткнення, – розповів Кущ.
Водночас про наслідки карантину не потрібно забувати і тим країнам, які ввели карантинні заходи. В будь-якій державі може виникнути ситуація, коли компенсувати втрати економіки буде просто неможливо.
– Карантин – це, якщо говорити мовою економіки, дефіцит соціальної та економічної активності. Тому поки у держави є ці компенсатори, то карантин сприймається суспільством, бізнесом. Економічні втрати неминуче виникають, але вони можуть бути частково амортизовані державним пакетом допомоги, – пояснює економіст.
Під час карантину країни намагаються підмінити фіскальну політику новою борговою та інвестиційною політиками. Тобто кошти шукають за рахунок своїх державних боргів та емісії грошових коштів.
Проте така ситуація не може тривати вічно.
– Інвестиційні або боргові джерела не безмежні, у них є певний ліміт. Навіть такі країни, як США, Німеччина, Китай рано чи пізно досягнуть точки граничної корисності тих чи інших заходів з квазіфіскального стимулювання економіки, після якої інструменти підтримки не лікуватимуть, а калічитимуть. Тобто гіперемісія вже не допомагатиме економіці, а призведе до прискорення інфляції, – каже Кущ.
В кожної економіки ця “больова точка” наступить в різний час. За словами економіста, Китай може протриматися два-три місяці, США – три-чотири місяці, а у Німеччини є можливість залишатися на карантині п’ять-шість місяців.
Якщо й після цього країни вирішать продовжувати карантин, то це впливатиме на структурні параметри економіки. Тобто країни не зможуть самостійно її “підняти”.
Залежно від ситуації, їм доведеться або шукати зовнішні джерела, які допоможуть завести економіку, або думати про те, як будувати економіку, відмінну від тієї, яка була до карантину.
Що прогнозують країнам без карантину
Вчені та аналітики прогнозують значний стрибок захворюваності на Covid-19 в країнах, де не введений карантин.
Так, дослідження Імперського коледжу Лондона показало, що у Швеції, попри відносно невеликий показник захворюваності, кількість населення з Covid-19 становить 3,1%, а у Великій Британії, де ввели карантин, – 2,5%.
Професор математичної статистики Стокгольмського університету Том Бріттон вважає, що до кінця квітня на коронавірус у Стокгольмі захворіють близько 40% жителів, а зараз носіями захворювання є близько 10% населення Швеції.
Про ситуацію у Білорусі говорити дещо важче, адже офіційна статистика показує дуже малі цифри попри відмову від значних карантинних заходів.
Проте лікар Наталія Ларіонова повідомила у соцмережах, що у місті Вітебськ ситуація виходить з-під контролю. Багатьох лікарів госпіталізують з пневмонією.
Оскільки вона додала, що усі дані Міністерства охорони здоров’я Білорусі є “абсолютним міфом”, можна зробити висновок, що найближчим часом кількість хворих невпинно зростатиме.
Південна Корея, яка наразі успішно протистоїть коронавірусу, ризикує побачити новий спалах захворювання.
Це пов’язано з тим, що аеропорти країни не закриті. Іноземці приїжджають до Південної Кореї, тим самим наражаючи на небезпеку її жителів.
Хоча влада і зобов’язує іноземців два тижні дотримуватися самоізоляції, близько 35% нових випадків захворювання припадає на них. Також були випадки, коли іноземні громадяни порушували режим самоізоляції.
А в ситуації з пандемією у світі достатньо всього кількох людей, які “прослизнуть” і розповсюдять захворювання серед населення.
Країни, які досі не ввели карантин, наражають своїх громадян на дуже великий ризик, проте майже нічого не отримують натомість.
Коли у світі вирує пандемія, варто пам’ятати, що її наслідки відчують всі країни. Чи то в економіці, чи то в соціумі.
Владислав Бомбела
Відео: Телеканал ОНТ