Львівським та американським хірургам вдалося за одну операцію відновити 13-річному Дмитрику обличчя, спотворене вродженою вадою – розщілиною губи і піднебіння.
Втручання минуло успішно, й уже перед Великоднем батьки забрали хлопчика додому святкувати з новим обличчям.
13 років чекав допомоги
Родина з Ковеля, яка взяла під опіку братиків із дитбудинку, приїхала до львівського Міжрегіонального центру лікування дітей з розщілинами губи і піднебіння саме тоді, коли тут з благочинною місією працювали провідні американські щелепно-лицеві хірурги.
Розщілина була складна, до того ж таку операцію дітям роблять у перші місяці життя, проте хлопчик чекав на неї 13 років. Бо біологічній матері було не до дітей – пила безпробудно.
А минулого року від алкоголю і померла. Дмитрик і його молодший брат Максимко потрапили до дитбудинку.
Однолітки дражнили Дмитра кривоносим, але він не сприймав образ, бо треба було бути сильним і мужнім, щоб захищати молодшого братика.
Звичайно, діти мріяли про сім’ю, але не сподівалися, що хтось їх захоче прийняти, та ще з такими помітними вадами обличчя, як у Дмитра.
Як у сиріт з’явилася родина
Але сталося диво.
– Коли почалася війна, ми з Олегом вирішили, що візьмемо дитину з дитбудинку в родину, – розповідає Мирослава.
Але дітей виявилося двоє – братики. Старших не дуже спішать всиновлювати, тож Мирослава з Олегом розуміли, що хлопцям не світить родинне тепло. А тим більше з вадою обличчя.
Так Дмитрик і Максимко потрапили у родину. Усього за пів року хлопці змінилися до невпізнання: вони навчилися жити у родині, де кожен дбає про інших.
Спочатку мали труднощі з освітою, наприклад, у свої 12 і 13 років братики не вміли добре додавати-віднімати, а зараз уже вивчають табличку множення.
Брати люблять обійматися і дуже потребують сімейного затишку. Досвід викладання у недільній школі при парафії дуже допоміг мамі Мирославі.
Любов творить дива
Хлопці розуміють, що їх люблять, і намагаються віддавати свою любов: всіляко допомагають батькам у хатніх справах, можуть і картоплю почистити, і посуд помити, і кімнату підмести.
Мирослава та Олег одразу почали шукати допомогу, щоб відновити обличчя старшому. За рекомендацією лікарів звернулися до львівської лікарні Охматдит, при якій працює Міжрегіональний центр лікування дітей з розщілинами губи і піднебіння.
– Коли Дмитрик прокинувся після операції, то його першим питанням було, чи рівний у нього ніс. Я підтвердила, тож він просто щасливий, – каже мама Мирослава.
Завдяки зусиллям і небайдужості багатьох людей сталося в житті Дмитрика це передвеликоднє диво.

Джерело і фото: Міжрегіональний центр лікування дітей з розщілинами губи і піднебіння