Це – не середньовічна чума, а велика депресія: як пандемія Covid-19 вплине на світ

Це – не середньовічна чума, а велика депресія: як пандемія Covid-19 вплине на світ

Пандемія коронавірусу сколихнула світ і вже стала одним з найважливішим явищ початку XXI століття. У 2020 році людство кілька місяців вимушене було змінити повсякденні звички та вчитися жити у новому ритмі.

Політичне життя загальмувалося, світова економіка зазнала значних збитків, транспортна сфера і туризм стали на паузу, а людям звичніше було бачити себе у масці, ніж без захисного засобу.

Та чи будуть ці зміни кардинальними, такими, які повернуть історію людства у зовсім інше русло? Разом з доктором економічних наук, футурологом, головою Advanter Group, співзасновником Центру економічного відновлення Андрієм Длігачем Факти ICTV розібралися, як вплине коронавірус на життя людства.

Андрій Длігач

– Андрію, з яким історичними явищами можна порівняти пандемію коронавірусу?

– Пандемія коронавірусу – це виклик для системи охорони здоров’я людства. Але це не те, від чого треба рятуватися, це не середньовічна чума, не епідемія холери. Це поширення доволі вивченого типу вірусу.

Він прийшов до нас, коли людство почало перебувати у зміні суспільних відносин, у переході від капіталізму до посткапіталізму. І цей перехід посилився та прискорився пандемією та економічною кризою.

Цю ситуацію треба порівнювати не з епідеміями чуми чи іспанського грипу, а з Великою депресію у США чи з розпадом світових зв’язків, що відбувався як результат Другої світової війни, коли знадобилося переосмислити зв’язки, кордони.

Нині це відбувається більше у віртуальному сенсі. Але те, що ми думаємо над тим, як буде влаштований світ після пандемії, зізвучно з цими явищами.

– Пандемія вдарила по економіці, змусила людей працювати дистанційно та посилила значення сфери послуг. Яких змін очікувати у цій сфері?

– Зміняться економічні моделі світу. Посткапіталізм , який йде на зміну капіталізму, базується уже не на тому, що виграють компанії, які мають певний доступ до ресурсу, мають заводи, а першими є ті, що базують свою економіку на відносинах, на створенні екосистем. Це так звана рента відносин, інтересу, репутації.

Сфера послуг уже переважає над промисловістю та аграрним бізнесом.

Зміниться логістика та роздрібна торгівля – товари прямуватимуть до клієнта. Посередники стануть неефективними, а сам роздріб перетворюватиметься на сервіс. Розвиватимуться креативні індустрії. Виробництва ставатимуть автоматизованими і персоніфікованими.

Читайте: Спалах коронавірусу: економіка яких країн постраждає через Covid-19

– Які сфери стануть головними? Чи варто очікувати занепаду IT і значної уваги до медицини?

– Медицина сьогодні – це IT. Нова медицина базується на передбачуваності, персоніфікації та дистанційному підході.

Нині у медицині уже йдеться про передбачення хвороби, а не її лікування. Ми вже носимо гаджети, які збирають про нас інформацію, щоб навчитися передбачати наші хвороби.

І таким чином ми зможемо керувати середовищем людини, допомагати підтримувати фізичний і ментальний стан так, щоб запобігати появі і розвитку серцевих, онкологічних та інших захворювань.

Надалі IT та креативні індустрії залишатимуться на передовій.

Які зміни будуть? Людина буде менше залучена у виробництві, навіть у IT, все буде атоматично.

Для неї залишиться роль творця – створювати, вигадувати нові алгоритми, її призначення – пошук, творення, пізнання та креативність, освіта та наука.

Крім того, людина буде споживачем благ і розважального контенту. Для великої частини людства робота перестане бути обов‘язковою для виживання. Розвиватимуться ідеї безумовних базових благ.

– А щодо політики? Яких змін у цій сфері варто очікувати? Які країни виграють від цього, а які програють?

Фактично виграють Індія, В’єтнам, Індонезія. Це ті країни, в які виробники втікатимуть з Китаю.

Україна також може скористатися цим, перебуваючи на перехресті різноманітних шляхів і культур.

У нас можна розвивати китайські виробництва в орієнтації на європейські ринки. Але цим шансом скористається, скоріше за все, Індія та Африка.

Африканські країни виграють через те, що економічне зростання в них швидше буде відновлюватися.

Для США і Європи зміни можуть створити нову практику відмови від споживацтва на рівні домогосподарств, вони зменшать витрати, будуть менше купувати одяг.

– А куди варто рухатися Україні? Яку роль вона на себе може взяти у новому світі?

– Для нас є три ключових напрямки, де ми можемо працювати географічно: бути вікном Китаю у Європу, бути зв’язком між Європою і країнами Аравійського півострову і бути основним постачальником продукції аграрного сектору та промисловості для африканських країн.

Крім того, є смислові варіанти: стати центром аграрної та продовольчої безпеки для Катару, Саудівської Аравії, ОАЕ.

Також Україна може бути партнером у будівельній та енергетичній сферах для африканських та азійських країн.

Україна може навіть бути Силіконовою долиною Європи.

Читайте: Україна пройшла критичну стадію і виходить з кризи – Мінфін

– За час карантину українці почали частіше купувати авто. Чи вплине пандемія на те, що люди частіше будуть користуватися індивідуальним транспортом?

– Жодна криза не створює нові тренди. Всі тренди створюються до кризи. Криза лише пришвидшує чи сповільнює ті чи інші тренди.

Базовий тренд – відмова від власного авто на користь шерингу, на користь спільного користування. В Україні це поки повільно розвивається, бо поки низький рівень довіри у всьому.

Чому зараз антитренд? Вплинули жахи, пов’язані з коронавірусом, з намаганням тримати дистанцію. Саме через такі побоювання вони почали купувати авто.

Але чи стали ми багатшими? Ні. Чи готові ми витрачати останні заощадження на авто? Ні. Тому не буде значного збільшення продажу авто.

Це залишки тих мрій про наявність авто, яке має продемонструвати твою успішність. Це совок, це антитренд. Системно я бачу перехід людей до спільного використання.

– Що буде з освітою та культурою? Усе онлайн?

– Ми маємо розуміти, що це вже нова реальність, яка виникла не через коронавірус. Пандемія лише прискорить цей тренд.

На деякі зустрічі ми будемо ходити фізично, бо це буде нам приємно, а інші – будемо проводити онлайн.

У культурі ми будемо споживати частину контенту онлайн, а частину – оффлайн. Це не означає, що має помирати театр чи кіно. Вони знайдуть шляхи, нові рішення.

– Чи відновиться туризм, який нині зазнав значних збитків? Що буде з цією сферою?

– Туризм постраждав суттєво. Але який? Подивіться, як заповнені пляжі Одеси, скільки людей поїхали до Карпат.

Внутрішній туризм трішки відновився, хоча не так швидко.

Українські туристи щорічно вивозили понад 6 млрд доларів на закордонні курорти. Нині велика частина з цих коштів буде вкладена в український туризм.

Читайте: Безпечний відпочинок і нові можливості: в МЗС розповіли про закордонний туризм

– Чи варто очікувати спалаху ксенофобії через пандемію коронавірусу?

– Це певне викривлення. Чи маємо ми зараз не любити монголів через поширення бубонної чуми? Чи Гонконг через гонконгський грип. Ці явища швидко деперсоніфікуються.

Чи варто ображатися за підвищення рівня світового океану на тих, хто їсть телятину через те, що корови дають майже 40% викидів метану?

Варто усвідомити, що це спільна відповідальність людства – за розповсюдження хвороб, екологічні проблеми, зменшення біорізмаїття, техногенну безпеку. Лише спільно людство може зробити наш світ безпечнішим.

– Так як відносини між людьми складуться після пандемії?

– Світ ставатиме відкритим. Кордони будуть не закриватися, а відкриватися. Меншою мірою ми будемо розділятися, у більшій – розуміти, що люди мають об’єднатися задля виживання.

Разом ми можемо побороти нові виклики: екологічні проблеми, розвиток і потенційну домінацію штучного інтелекту, кібернитизацію людини, космічні загрози.

Людмила Грубнік

Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.
Знайшли помилку в тексті?
Помилка