З початку пандемії у світі триває гонка з розроблення вакцини від Covid-19, яка ведеться неймовірними темпами.
У розробленні знаходяться десятки вакцин, однак більшість з них лише проходять перші тестування і навряд чи найближчим часом стануть доступними для всіх.
Навіть у Всесвітній організації охорони здоров’я кажуть про те, що не варто сподіватися на швидку появу вакцини.
Проте коли її розроблять і доведуть ефективність, вона може не лише вивести світ з пандемії, але й сильно поділити баланс сил.
Факти ICTV розповідають, чи влине поява вакцини на економіку країн та чого очікувати Україні.
Ціна вакцини
За інформацією ВООЗ, нині клінічне тестування проходять більше 20 вакцин від коронавірусу. Якщо бути точним, то 26. Ще більше 135 вакцин-кандидатів знаходяться у розробленні.
Нині вся надія на те, що одна з вакцин все ж якісно спрацює і дозволить подолати пандемію Covid-19. Однак сподіватися на швидке завершення тестів не варто.
Заступник голови ВООЗ Сумія Свамінатан заявила, що організація очікує на результати клінічних випробувань до початку 2021 року. Якщо жодна з вакцин-кандидатів їх не пройде, то важко припустити, коли з’явиться щось для протидії коронавірусу.
[read_more_news]
Та й навіть у випадку успішного тестування однієї або кількох вакцин вони не стануть одразу доступні для широкого загалу. Масову вакцинацію планують розпочати в середині 2021 року, а до кінця року планують виробити близько 2 млрд доз вакцини.
Навіть якщо кожній людині знадобиться одне введення вакцини, щоб організм зміг боротися з Covid-19, то за таких умов до кінця 2021 року вакцинують близько чверті населення Землі. Цього буде не достатньо для вироблення масового імунітету, однак за правильного розподілення значно зменшить смертність від хвороби.
У коментарі Фактам ICTV інфекціоніст Вадим Арістов заявив, що вакцинація близько 2 млрд людей вже значно полегшить ситуацію у світі.
– Якщо вакцини вистачить хоча б для того, щоб вакцинувати людей з групи підвищеного ризику (близько 22% населення), тоді світ перейде в інший режим, коли можна буде вільно спілкуватися.
Люди без супутніх захворювань легко переноситимусь інфекцію, без загрози для життя, – каже Арістов.
Першими вакциною від коронавірусу планують забезпечити людей, які входять до найбільш вразливих груп:
- працівники, які можуть контактувати з хворими на Covid-19;
- люди похилого віку;
- люди з супутніми захворюваннями, які можуть призвести до ускладнень у випадку зараження коронавірусом;
- люди, які працюють або живуть у місцях зі значним розповсюдженням коронавірусу.
Проте убезпечення вразливих груп населення не означатиме, що інфекція відступить. Щоб вона більше не становила значної загрози, потрібно аби імунітет був приблизно у 60-70% популяції.
І це може стати проблемою, адже розроблення вакцини – справа не дешева. За попередніми підрахунками, за найбільш оптимістичного сценарію на її створення витратять близько $150 млн, за найгіршого – більше $1 млрд.
Звичайно, жодній компанії не хочеться працювати в мінус. Тому цілком імовірно, що безкоштовної вакцинації не буде. Частину вакцин можуть закупити країни для найбільш вразливих прошарків населення, а далі кожен буде сам за себе.
Залежно від вартості винайдення вакцини формуватиметься і ціна на неї. Навіть у США є побоювання щодо того, чи зможуть всі дозволити собі вакцинуватися від Covid-19.
Ми можемо побачити і цінник у $300-$400 за повний курс. Та часто для країн третього світу ціна значно дешевша.
Нині ніхто не може назвати навіть приблизну вартість вакцини, адже все залежатиме від багатьох факторів. Та чим більше компаній матимуть її, тим більшою буде конкуренція на ринку і тим доступнішою вона буде.
Крім того, завдяки пандемії можуть шукати й інші методи розроблення вакцини, які можуть значно пришвидшити процес і зробити його дешевшим.
– Є технологія мРНК – її ніколи ще не випускали для широкого використання для вакцинації людей. Під час пандемії розробники можуть надмірно оптимістично оцінити цю технологію, щодо безпечності якої ще немає достатніх даних. Однак якщо її задіють, то це дуже здешевить і прискорить виробництво вакцин як інструменту цивілізації.
Класичні ж вакцинні технології – це напрацювання вірусів або їх частин. А для цього потрібно багато часу, якісний захист, складне обладнання тощо, – розповідає інфекціоніст.
Вплив на економіку
Гонка за створення вакцини обумовлена не лише бажанням якнайшвидше побороти коронавірус і повернутися до нормального життя, але й бажанням вийти в лідери.
Зрозуміло, що після вакцинації значної частини населення Covid-19 може нікуди не подітися і ті компанії, які контролюють вакцину, значно покращать своє становище на ринку.
Арістов вважає, що нині вакцину можна назвати справжньою економічною зброєю, яка так чи інакше впливатиме на країни.
– Фактично ці вакцини – економічна зброя. З’являються новини, що РФ через хакерів намагається викрасти дані досліджень, чи що Китай і США конкурують у створенні вакцини.
Світ ще багато місяців знаходитиметься під загрозою локдаунів. Однак найбільші економічні наслідки будуть в тих країнах і компаніях, де не вирішать питання вакцинації, – каже він.
Нині найближче до створення вакцини підійшли всього чотири компанії. Третій етап випробувань проходять препарати від:
- AstraZeneca (Швеція, Велика Британія) спільно з Оксфордським університетом;
- Sinopharm (Китай);
- Sinovac Biotech (Китай);
- Murdoch Children’s Research Institute (Австралія).
А китайська компанія CanSino Biologics має обмежений дозвіл на застосування вакцини, попри те, що клінічні випробування лише в червні вийшли на другу фазу.
Можна побачити, що багато країн не підійшли до створення вакцини, але не забуваймо про те, що вона має бути безпечною для застосування. Значний побічний ефект може далеко відкинути навіть тих, хто вже завершує тестування.
У коментарі Фактам ICTV економіст Борис Кушнірук заявив, що розроблення вакцини жодним чином не має вплинути на економічний стан країн. Будь вони тими, хто винайшов вакцину, чи тими, хто збирається її купувати.
– Я схильний до того, що будь-які можливості для відновлення світової економіки виникнуть не раніше 2021-2022 року. І це відновлення буде досить кволим і неминуче перейде у нову хвилю кризи, адже коронавірус виступає лише стимулятором певних процесів, які нагромаджувалися багато років.
Це пов’язано зі зміною технологічного устрою і фактично зміною всіх технологічних ланцюгів у світі, – розповідає економіст.
За його словами, ще до початку пандемії у світовій економіці існувало багато проблем, які просто не вирішували. Та й в окремих країнах все було не так добре.
І навіть ті, хто спочатку сподівався на певну вигоду, відчули наслідки фінансової кризи.
– Якщо розглядати Європу, то там фактор введення єдиної валюти суттєво вдарив по більшості країн зони євро. Валюта має відображати стан економіки конкретної країни, а євро не відображає стан економіки ані Італії, ані Іспанії, ані Греції. Внаслідок цього більш дорога валюта робить менш вигідним виробництво…
Вони можуть підтримувати стабільність в країні лише нарощуванням державного боргу. Однак це дорога в нікуди… В Італії ще до початку спалаху Covid-19 держборг до ВВП складав 135%. З таким показником країна просто не може жити, – каже Кушнірук.
Сподіватися на те, що ситуацію в економіці виправить прибуток від вакцини або монополія на неї – марно. Світова економіка почне відновлюватися дуже повільними темпами лише у 2021 році.
Однак значного пришвидшення не буде. Адже успіх в одній сфері не вирішить проблеми, які накопичувалися роками, а може й десятиліттями.
Та й після початку відновлення економіки прогноз Кушнірука не дуже “райдужний”. Він вважає, що економіка багатьох країн просто не зможе існувати у нинішньому вигляді.
– Після того, як коронавірус піде у небуття, в економіки буде можливість відновлюватися. Але оскільки проблеми у світовій економіці нікуди не подінуться, після відновлення у 2022-2023 роках вона знову зануриться в кризу, з якої зможе вийти лише через певний “вибух” – щось, що підірве систему, яка нині існує, – говорить економіст.
Вплив на Україну
Під час брифінгу 17 червня міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що Україна вже веде переговори, щоб стати однією з перших країн, яка отримає вакцину.
– Президент дав розпорядження терміново розпочати, зокрема, перемовини з відповідними державними структурами країни щодо замовлення і передзамовлення на цю вакцину.
Ця процедура триває. Для нас це важливо, важливо, щоб Україна була однією із перших країн, де теж буде застосована відповідна вакцина, яка пройде всі клінічні випробування до цього, – сказав міністр.
Деякі країни також турбуються про те, щоб швидко постачати вакцини до інших держав. Тому почалося навіть їхнє попереднє виготовлення.
Однак Кушнірук вважає, що навряд чи навіть спроба швидко закупити вакцини якось вплине на економічну ситуацію, адже більшість країн в першу чергу думатимуть про те, як убезпечити своїх громадян.
– Хто нам збирається продавати вакцини? Всі лідери з виробництва вакцини в першу чергу займатимуться своїм населенням, можливо навіть примусово вакцинуватимуть. Не думаю, що Україні хтось цю вакцину дасть, – висловлює думку економіст.
Тоді ж Україна постане перед іншою проблемою – необхідність продовження обмежень допоки не стане доступною щонайменше вакцинація найбільш уразливих груп населення.
Тобто, якщо ми отримаємо вакцину – економічні проблеми нікуди не подінуться але і суттєвих змін у них не відбудеться. Економіка держави відновлюватиметься приблизно тими ж темпами, які прогнозували раніше.
Якщо ж вакцини не буде, то нам доведеться і надалі значно обмежувати економічну активність. Нині важливо домовлятися з іншими країнами, але не забувати, що вони, насамперед, думатимуть про своїх громадян.
– Безумовно розподілятимуть частину вакцину всередині країни, а залишки продаватимуть на аукціоні за корпоративними або національними замовленнями.
Важливо, з ким влада домовиться, щоб отримати квоту на право купити вакцину, – говорить Арістов.
Та й потрібно розуміти, що провести масову вакцинацію швидко просто неможливо.
– Одна справа створити якісну вакцину, зовсім інша – забезпечити нею населення. Лише для Сполучених Штатів необхідно близько 350 млн доз, – каже директор програми дослідження вакцин університету Вандербільта Бадді Кріч.
Наприклад, компанія Moderna може виробляти близько 500 млн доз вакцини щорічно. Експерти вважають, що тривалий час на кожну людину потрібно буде кілька доз вакцини.
Тобто за умови вироблення близько 2 млрд доз вакцини і більш-менш рівного розподілення між країнами, не факт що до кінця 2021 року в Україні вакцинують хоча б найвразливіші групи населення.
Найімовірніше, що з плином часу після появи першої вакцини, ліцензуватимуть все більше і більше препаратів від Covid-19. І чим далі – тим ефективнішими вони будуть.
Однак вони не вплинуть на швидкий вихід з пандемії або стрімке економічне зростання. Вакцина лиш допоможе нам убезпечити найбільш уразливі групи людей, а далі нам доведеться розбиратися з тими проблемами, які існували донині.
Владислав Бомбела