Команда вчених Лундського університету у Швеції під час дослідження показала, що приблизно в 90% випадків аналіз крові правильно визначав наявність хвороби Альцгеймера у пацієнтів із проблемами пам’яті.
Для порівняння, фахівці з деменції, які використовують стандартні методи, що не включають дороге ПЕТ-сканування або інвазивну спинномозкову пункцію, були точні в 73%, в той час як лікарі первинної медико-санітарної допомоги були точні тільки в 61% випадків.
Розроблено кілька аналізів крові
Експерти наголосили, що аналізи крові мають бути лише одним з етапів скринінгового процесу і, що найважливіше, їх слід використовувати тільки для людей із втратою пам’яті та іншими симптомами зниження когнітивних здібностей, а не для здорових людей, щоб передбачити, чи розвинеться в них хвороба Альцгеймера.
– Якщо ви виявите патологію хвороби Альцгеймера в людини без когнітивних порушень, то вам не вдасться запропонувати жодних методів лікування, – зазначив старший автор дослідження, професор Оскар Ганссон.
Дослідження
Під час наукової роботи використовували аналіз крові, який фокусується на формі білка, званого тау, який проростає в клубки в мозку людей із хворобою Альцгеймера.
Було виявлено, що вимір цієї форми, яка називається ptau-217, дає найточнішу оцінку патології Альцгеймера порівняно з різними аналізами крові на цю хворобу.
За словами вчених, тау тісніше пов’язаний з когнітивним зниженням, ніж амілоїд, і клубки тау утворюються пізніше, ніж амілоїдні бляшки у пацієнтів з Альцгеймера.
Результати
Дослідження включало близько 1 200 пацієнтів з легкими проблемами пам’яті. Близько 500 з них відвідували лікарів загальної практики, решта зверталися по спеціалізовану допомогу в клініки пам’яті.
Спочатку близько 300 пацієнтів у кожній групі здали аналіз крові, а результати порівняли з результатами спинномозкової пункції або ПЕТ-сканування.
Потім дослідники захотіли порівняти результати аналізу крові з висновками лікарів після проведення когнітивних тестів і комп’ютерної томографії.
Під час оцінки близько 200 пацієнтів лікарі первинної медико-санітарної допомоги, які думали, що в пацієнтів хвороба Альцгеймера, помилялися в 36% випадків. А коли вони думали, що в пацієнтів немає хвороби Альцгеймера, вони помилялися в 41% випадків.
Фахівці з пам’яті, які оцінювали близько 400 пацієнтів, показали себе дещо краще – вони помилялися у 25% випадків, коли думали, що в пацієнтів хвороба Альцгеймера, і в 29%, коли думали, що в пацієнтів її немає. Аналіз крові помилявся тільки у близько 10% випадків.
Зробити аналізи доступнішими
За словами експертів, точність аналізу крові була найвищою у пацієнтів, у яких уже розвинулася деменція, і трохи нижчою у пацієнтів на стадії, що передує деменції, тобто з легкими когнітивними порушеннями.
Перешкода, що залишилася, полягає в тому, щоб аналіз крові можна було легко інтегрувати в лабораторні системи лікарень. Тобто, є надія, що якщо лікарі первинної медико-санітарної допомоги зможуть використовувати ці тести, це збільшить доступ до скринінгу, особливо для малозабезпечених людей.