Міжнародна команда археологів і медиків під час дослідження з вивчення давньоєгипетської медичної практики виявила, що понад 4 000 років тому цілителі того часу могли лікувати рак.
Вивчили два черепи
Експерти вивчили два черепи. Один належав чоловікові віком від 30 до 35 років. Другий – жінці приблизно 50 років на момент її смерті між 663 і 343 роками до нашої ери.
МікроКТ черепа чоловіка показала ознаки великого ураження, що відповідає раку, а також 30 дрібніших метастазів. Дослідники також виявили сліди порізів уздовж цих уражень, що може свідчити про те, що рак лікували хірургічним шляхом.

– Схоже, що стародавні єгиптяни здійснювали якесь хірургічне втручання, пов’язане з наявністю ракових клітин. Це доводить, що давньоєгипетська медицина також проводила експериментальне лікування або медичні дослідження щодо раку, – зазначив член команди Альберт Ісідор з іспанської університетської лікарні Саграт Кор.
Що вміли стародавні єгиптяни
Повідомляється, що жіночий череп також мав ушкодження кісток, характерні для раку, проте були наявні й ознаки двох травм голови, що загоїлися.
На думку археологині Тетяни Тондіні з Тюбінгенського університету, жінка, можливо, брала участь у бойових діях і зазнала травм, перш ніж захворіла на рак.
– Коли ми вперше побачили сліди порізів під мікроскопом, не могли повірити в те, що було перед нами: стародавні єгиптяни могли впоратися зі складними переломами черепа, але й рак усе ще залишався на передньому краї медичних знань, – зазначила Тондіні.
Віха в історії медицини
Дослідники наполягають на тому, що знахідки на двох черепах є віхою в історії медицини.
Керівник дослідження Едвард Кемерон заявив, що отримано унікальні докази того, що давньоєгипетська медицина намагалася боротися з раком або вивчати його понад 4 000 років тому.
За словами вчених, Стародавній Єгипет має одні з найбільш докладно задокументованих записів про медичні знання та лікування серед стародавніх цивілізацій. Причому деякі практики, розроблені єгипетськими лікарями, досі складають основу сучасної медицини.
Так, стародавні єгиптяни розуміли методи седації ще до появи сучасної анестезії, використовували припікання (стріляючу стрілу) для лікування запалень і прискорення загоєння після операцій.
Також давньоєгипетськими лікарями описано важливість антисептичних заходів ще до розроблення сучасних антибіотиків, як-от використання олій і ліпідів у поєднанні з пов’язками на рани для прискорення післяопераційної епітелізації.