Під час пандемії коронавірусу люди відчули тривогу і пригнічення, крім того, це негативно вплинуло на концентрацію уваги. Але є способи виправити таку проблему.
Мозок людини надзвичайно пластичний і тому здатний до відновлення.
– Нам знадобиться трохи часу, щоб оговтатися від цього. Це проблема, з якою зіштовхнулися багато людей протягом двох років пандемії. Дехто називає це явище пандемією мозку, – говорить Майк Ясса з Центру нейробіології навчання та пам’яті.
Впродовж карантину ми зазнали абиякого стресу. Наразі відомо, що стрес може бути небезпечним для фізичного здоров’я.
Тривалий вплив кортизолу – гормону стресу в організмі, збільшує ризик серцевих захворювань, порушень сну і навіть розладів, таких як тривога та депресія.
Також страждають пізнавальні здібності. Встановлено, що хронічний стрес вбиває клітини мозку і навіть зменшує розмір префронтальної кори, що відповідає за пам’ять, концентрацію уваги і навчання.
Протягом тижнів і місяців після перших локдаунів люди стали помічати раптову нездатність зосереджуватися, запам’ятовувати інформацію та виконувати прості завдання. Ця проблема не лише у вас – заспокоювали заголовки статей у ЗМІ.
Пандемія не була просто стресовою подією. Це низка багатьох одночасних стресових факторів, деякі з них загрожують життю. Все ускладнюється і порушеннями фізичної активності, повсякденних ритмів та звичок.
Науковець Ясса вважає, що люди нарешті встали на шлях відновлення, хоча це не відбудеться миттєво.
Дослідники почали розуміти, як мозок людей змінився через 18 місяців соціального дистанціювання та невизначеності (буквально, фізично у випадку з деякими людьми, які отримували лікування від коронавірусу).
Барбара Саакян з Кембриджського університету співпрацює з дослідниками Університету Фудана, щоб оцінити вплив соціальної ізоляції на мозок людей під час пандемії. Вона каже, що наслідки для багатьох зон мозку глибокі.
– Ми спостерігали зміни в об’ємі мозку в скроневій, лобовій, потиличній та підкіркових областях, мигдалині та гіпокампі у людей, які перебували у соціальній ізоляції, – говорить Саакян.
Зміни у цих зонах можуть серйозно зашкодити процесам, на які покладаються люди для взаємодії з навколишнім світом.
Варто пам’ятати, що ми маємо власний пандемічний досвід. Для різних людей шлях до когнітивного одужання може бути різним.
Однак серед цих проблем є і спільні риси. Саакян обстежує категорії людей, починаючи від медичних працівників і закінчуючи тими, хто ніколи не хворів на коронавірус, але перебував на самоізоляції.
У різних групах люди повідомляли про труднощі з концентрацією уваги та пам’яттю. Багато хто також повідомляв про симптоми депресії.
– Люди мають стійкість. Але є й такі, хто постраждав найбільше. Вони можуть відчувати когнітивні зміни і в майбутньому, – каже вона.
Незважаючи на колосальний когнітивний вплив 2020 року, Саакян та інші представники її команди з оптимізмом дивляться на перспективи одужання від пандемії мозку. Навіть наслідки безпрецедентної глобальної кризи можна пом’якшити старомодною психічною гігієною.
Джерело: The Guardian