Чому людина не змінює думку. Проблема когнітивного спотворення

Чому людина не змінює думку. Проблема когнітивного спотворення

Як довели нездатність змінювати думку?

Співробітники Стенфордського університету провели експеримент з групою студентів. Їм роздали досьє на двох пожежників – Френка і Джорджа. Правда, в одній із біографій Френк був успішним професіоналом, який завжди обирав безпечніший шлях, а в іншій – таким же любителем безпеки, але вже поганим пожежником.

Все це було зроблено для того, щоб перевірити, як піддослідні поведуть себе після того, коли дізнаються, що їх обвели навколо пальця з несправжніми досьє. У підсумку, ті, хто отримав перше досьє, говорили, що не слід надмірно ризикувати. Решта – що йти на ризик.

Що таке когнітивне спотворення?

Це явище вчені назвали когнітивним спотворенням. Воно стало результатом того, що люди звикли створювати свою власну суб’єктивну реальність, яка визначає їхню поведінку в соціумі. Однак це призводить до неточності в судженнях, нелогічних інтерпретацій, ірраціональності у поведінці.

Вчені-когнітивісти Хьюго Мерсьє і Ден Спербер вважають, що така риса людського розуму допомагає нам краще адаптуватися до життя у соціумі. І, якщо розглядати когнітивне спотворення із заснованої на взаємодії точки зору, то такі звички нашого мозку здаються куди більш зрозумілими і прийнятними.

Що позитивного у небажанні розбиратися у фактах?

Вчені Стівен Сломен і Філіп Фернбах вважають, що небажання розбиратися у доступній для людині інформації завжди було ключем до прогресу. Адже навіть в інформаційну епоху мало хто зможе точно розповісти, як працює його унітаз або така дрібниця, як блискавка на одязі. Цей ефект вчені назвали ілюзією глибини пояснення.

Але саме тут і приходять плюси такого “невігластва”. Адже людина легко здатна користуватися створеними іншими людьми предметами для того, щоб полегшити своє життя і не розбиратися у тому, як вони влаштовані.

Погодьтеся, якби кожен освоював металообробку перед тим, як взяти у руки ніж, то від Бронзової доби не було б ніякої користі.

У чому проблема когнітивного спотворення?

Когнітивне спотворення призводить до того, що люди перебільшують важливість своїх знань. У якийсь момент вони стають переконаннями, які працюють тільки на емоціях. І, наприклад, у сфері політики, люди робитимуть вибір, не ґрунтуючись на фактах.

У 2014 році, після окупації Криму Росією, жителів США запитали, як уряд країни має відреагувати на це і просили показати Україну на карті світу. Виявилося, що чим гірше людина знала географію, тим більше вона схилялася до сценарію силового втручання. Варто зазначити, що середня помилка становила 2900 км (відстань від Києва до Мадрида). З цього експерименту дослідники зробили висновок, що сильні переживання не говорять про глибоке розуміння процесів.

Деякі вчені вважають, що люди відчувають сплеск дофаміну (речовини, яка викликає відчуття щастя та ейфорії), коли стикаються з інформацією, яка підтверджує їхні переконання. Ми просто боїмося розчаруватися, визнати свої помилки. Навіть якщо нам тикають фактами прямо в обличчя. Адже бути неправим, але залишатися вірним переконанням – це приємно, чи не так?

Читайте: Названо “найшкідливіший” жіночий стереотип про чоловіків

Нагадаємо, Факти ICTV писали про те, чим людина заплатить за дар вічного життя.

Владислав Бомбела.

Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.
Підтримати Факти ICTV
Знайшли помилку в тексті?
Помилка