Гострий фаринготонзиліт (ангіна) – інфекційне захворювання, що викликає запалення піднебінних мигдаликів, слизової оболонки горла та лімфаденоїдного глоткового кільця. Нині це одне з найпоширеніших захворювань ЛОР-органів, що може виникати як у дітей, так і у дорослих в будь-якому віці.
Лікар-терапевт Марія Тимченко розповіла Фактам ICTV про те, які існують види ангіни та як її можна вилікувати.
Причини виникнення
Основною причиною виникнення ангін є віруси та бактерії, інколи грибки. Найчастіше серед вірусів спостерігаються аденовіруси, риновірус, коронавірус, віруси грипу та парагрипу, Коксакі А тощо. Вірусні форми гострого тонзиліту переважають у дітей до 3 років, після 5 років частішають бактеріальні форми.
Серед бактеріальних збудників тонзиліт здебільшого викликають стрептококи та стафілококи.
Ангіна передається повітряно-крапельним шляхом: під час спілкування, використання спільних предметів побуту. Часто захворювання викликають свої ж бактерії, які живуть в горлі здорової людини, не завдаючи шкоди, але активізуються і стають патогенними під впливом таких чинників, як переохолодження організму, ослаблення імунітету, внаслідок потрапляння вірусу.
Існують такі види ангіни:
- катаральна – поверхневе ураження мигдаликів. Проявляється підвищенням температури тіла до 38 °C, болем в горлі, дискомфортом в шиї;
- лакунарна і фолікулярна – супроводжується високою температурою до 39-40 °C, болем в горлі та в ділянці підщелепних лімфатичних вузлів, головним болем, слабістю, підвищеним потовиділенням;
- фібринозна – характеризується наявністю білувато-жовтого нальоту на мигдаликах, збільшеними та болючими шийними лімфатичними вузлами та вираженими ознаками інтоксикації – підвищена температура, слабкість, головний біль, нудота;
- флегмонозна – гнійне запалення мигдаликів. Можуть виникати біль у горлі під час розмови та ковтання, виражені ознаки інтоксикації – температура у хворого підвищується до 39-40 °C. До цього виду ангіни схильні люди від 15 до 40 років.
- некротична – глибоке ураження мигдаликів, під час якого мигдалини покриваються сірим, зеленим, жовтим нальотом з пористою поверхнею, щільним внаслідок просочування фібрином. Стан людини важкий: стійка гарячка (39-41 °C), ознаки сплутаності свідомості, постійна блювота.
Лікування ангіни
За словами лікаря, діагноз ангіна ставлять на основі симптомів та огляду лікаря. Але інколи можуть знадобитися і додаткові обстеження – загальний аналіз крові, мазок з носа та зіву.
– Лікування ангіни необхідно розпочати чим раніше, і терапія під час захворювання завжди комплексна, – каже Тимченко.
Обов’язкова умова – це повний спокій в рамках ліжкового режиму. З раціону краще прибрати продукти, які можуть механічно травмувати слизову. У разі відсутності апетиту краще не змушувати себе їсти. Також заборонено вживати гарячу їжу. Водночас морозиво їсти можна, бо воно зніме набряк і зменшить біль.
Також необхідно пити достатню кількість теплої рідини, щоб допомогти організму відновити водний баланс.
Антибіотики під час ангіни
Лікар може призначити протизапальні засоби, щоб зменшити набряклість і болючість в горлі, протягом трьох днів. До таких препаратів належать:
- парацетамол в дозі 500 мг, по 1-2 таблетки на один прийом, максимально за добу можна прийняти 6 таблеток, кожні 4 години;
- ібупрофен в дозі 400 мг, по 1 таблетці на прийом, максимально 4 таблетки на добу, кожні 6 годин;
- німесил в дозі 100 мг, по 1 пакетику на прийом, максимум 3 пакетики на добу, кожні 8 годин.
Регулярне полоскання горла також допоможе очистити ротову порожнину та мигдалини від пробок та нальоту. Терапевт не рекомендує використовувати розчини зі спиртом, бо вони здатні хімічно подразнювати слизову, інколи призводячи до опіків.
Антибактеріальні препарати використовуються лише за призначенням лікаря, враховуючи вік людини, алергічні реакції, попередній прийом цих препаратів та важкість захворювання.
Під час середнього ступеня важкості препарати використовуються в таблетках. Спеціаліст може призначити пеніциліни, цефалоспорини та макроліди. Важкі випадки завжди лікуються в інфекційному стаціонарі.
Лікар наголосила, що необґрунтований прийом антибіотиків не покращує стан, не скорочує тривалість лікування та не профілактує ускладнення. Він може викликати асоційовану діарею та антибіотикорезистентність.
Однак не варто уникати призначення лікарем антибіотикотерапії, бо несвоєчасне лікування може призвести до різноманітних як місцевих ускладнень, у вигляді перитонзилярного абсцесу, так і ускладнень серця, нирок та суглобів.