Що так гіперактивність у дитини: симптоми та лікування

14 Листопада 2021, 10:30
Гиперактивность детей: симптомы

Гіперактивність у дитини пов’язана з комплексом інших симптомів. Разом із ними в медичній класифікації вона виділена у СДУГ – синдром дефіциту уваги із гіперактивністю.

За даними медичних досліджень, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю трапляється у 1 з 20 сучасних дітей та підлітків. У половині випадків він зберігається і в дорослому віці з деякими змінами.

Що таке гіперактивність і СДУГ

Основними ознаками СДУГ у дітей є поєднання неуважності/імпульсивності, які виражені настільки, що заважають навчатись та продуктивно спілкуватись.

Як визначити, коли неуважність та імпульсивність перейшли межу та можуть вважатись симптомами СДУГ?

Неуважність

Шість або більше із наступних симптомів постійно зберігаються протягом півроку або довше та негативно впливають на навчання та спілкування:

  • часто не може зосередитись на деталях, що призводить до помилок, неохайно пише, малює;
  • швидко втрачає увагу під час гри і виконання навчальних завдань;
  • часто не може зосередитись на зверненій до неї мові, “літає у хмарах” та не слухає;
  • швидко втрачає інструкції (забуває, що потрібно робити та як) під час виконання навчальних завдань;
  • не може сама організувати свої звичайні справи, зберігати речі у порядку;
  • уникає справ, які потребують концентрації уваги;
  • часто губить речі;
  • легко відволікається на сторонні подразники;
  • не може виконати доручення згідно з віком.

Гіперактивність та імпульсивність

Шість або більше з наступних симптомів постійно зберігаються мінімум півроку та заважають навчатись та продуктивно спілкуватись:

  • часто сіпає кистями та стопами, неспокійно поводить себе під час сидіння;
  • часто встає на уроці/занятті та ходить по класу;
  • часто безцільно бігає або ходить;
  • грає зазвичай гучно та активно;
  • більшу частину часу в русі та відчуває в цьому потребу;
  • багато і голосно говорить;
  • часто перебиває співбесідника, відповідає на запитання до того, як співбесідник завершить їх формулювати;
  • не може дочекатись своєї черги;
  • часто втручається в чужу діяльність або бере чужі речі без дозволу.

До підліткового віку гіперактивність може зменшитись, але залишаються когнітивні порушення: складність планування та організації своєї діяльності, порушення уваги та оперативної пам’яті.

Підлітку з СДУГ складно вчитись та налагоджувати стосунки з однолітками та дорослими. Водночас великою проблемою можуть стати несамостійність, тривожність, низька самооцінка. Часто в комплексі з СДУГ у підлітка спостерігається ризикована та девіантна поведінка.

Як зменшити гіперактивність у дитини

В багатьох випадках СДУГ діагностується не своєчасно та набуває хронічного перебігу. Це дає хибне уявлення про характер дитини та її здібності до навчання. Риси, що не подобаються дорослим, можуть бути симптомами СДУГ, які коригуються сучасними методами.

Як допомогти дитині впоратись із своєю гіперактивністю та неуважністю? Батьки не завжди бачать у своєму бешкетнику дитину, якій потрібна допомога, особливо, якщо це первісток і у них мало досвіду. Тримати руку на пульсі й правильно оцінити розвиток дитини за критеріями допоможе психолог, педіатр, невролог. Планові й профілактичні огляди у лікаря дозволять своєчасно розпочати корекцію та обмежитись мінімальними зусиллями.

На жаль, не завжди під час планового огляду лікар встигає розгледіти гіперактивність. А якщо батьки звикли до того, що їх дитина непосидюча та неуважна, то можуть не сприймати це як медичну проблему.

Зазвичай симптоми, які можуть залишитись непоміченими в дошкільному віці, проявляються у школі. Якщо ви помітили, що дитині складно вчитись і вона суттєво відстає від своїх однокласників, то варто звернутись за консультацією до вузького спеціаліста: нейропсихолога, дитячого психолога, дитячого невролога.

Лікування СДУГ повинно бути комплексним та тривалим, включати методи корекції поведінки, нейропсихологічну корекцію, психотерапію, фармакологічну терапію.

Під час лікування СДУГ можуть застосовуватись ноотропні ліки та засоби для стимуляції центральної нервової системи, залежно від підходу та показань щодо конкретної дитини. Всі призначення робить лікар після вичерпної діагностики, самолікування може завдати дитині шкоди.

Необхідність продовжувати фармакологічне лікування після завершення першого курсу препаратів також встановлює лікар.

Оцінка ефективності лікування гіперактивності і дефіциту уваги у дитини відбувається  за кількома критеріями. Ключові з них: чи зменшилась вираженість симптомів СДУГ та чи покращилась якість життя дитини.

Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.
Знайшли помилку в тексті?
Помилка