Перед випискою з пологового будинку лікар сказав телеведучій Вірі Мазяр, що в результаті аудіоскринінгу у її новонародженого синочка виявили порушення слуху, і, можливо, дитина не буде чути. Це прозвучало як грім серед ясного неба. На очах сльози, серце завмерло.
– Як таке може бути? Чому? А інші дітки? Скільки ще таких? – Віра закидала лікаря запитаннями.
Відповідь була такою, що в пологовому 200 дітей. I лише їхня дитина має такий результат…
Віра сказала чоловікові, що синок, можливо, не чує і через днів 10 потрібно їхати перевіряти слух в Інститут отоларингології.
Чоловік почав читати в інеті все на цю тему. Запевняв Віру, що малюки перші три доби майже не чують нічого.
Але ж 200 щось таки почули…
Думкам було мало місця. Може, там ще все формується? Чого так поспішати? Все одно до шести місяців втручань лікар не робитиме.
Віра з чоловіком самотужки намагалися перевірити, чи є реакція на звуки. Гупали i плескали в долоні. Вони робили це так гучно, що дитина вже лякалась.
Вони зрозуміли, що гучні звуки синок чує.
Віра молилася і просила в Бога одного, щоб у синочка все було добре.
Через три місяці поїхала до інституту.
До голівки приєднали купу провідків, у вухах – навушники. Лаборант напружено вдивлявся у монітор, а потім запитав, чого вони приїхали, дитина ж все чує.
Але чому ж після народження результат обстеження був невтішним? Лікарі припустили, що на той момент у вушках малюка затрималася навколоплідна водичка, і тому він нічого не почув.
Добре, що ця історія має щасливий кінець.
Але ж так буває не завжди.
Світова статистика свідчить, що один на 650 новонароджених дітей дійсно має вроджену приглухуватість слуху, або не здатен чути.
– Дуже важливо перевірити слух дитини якомога раніше і, за необхідності, розпочати лікування, – говорить к.м.н., лікар-педіатр вищої категорії Ірина Андрущенко. – Адже результатом приглухуватості у дітей може бути затримка мовного розвитку і, як наслідок, – психічного.
Нейросенсорна (сенсорноневральна) приглухуватість – це втрата слуху, що виникає внаслідок ураження структур внутрішнього вуха, слухового нерва або зон слуху головного мозку.
Малюк може народитися з даною патологією, або ж вона розвивається одразу після народження.
Тому і батьки, і лікарі мають уважно спостерігати за новонародженими дітками, і своєчасно звертатися до спеціалістів-сурдологів.
Приглухуватість у ранньому віці важко виявити без спеціальних знань та пристроїв, адже й у здорових батьків може народитися малюк, що не чує. Вони, нічого не підозрюючи, втрачають час.
Пояснюють відсутність мовлення у дитини тим, що самі почали говорити пізно, що хлопчики починають розмовляти пізніше.
А тим часом корекцію слуху потрібно починати у 4-6 місяців. Це забезпечить кору головного мозку звуковою інформацією, важливою для його розвитку, і дасть змогу малюкові не відставати від своїх однолітків.
Які причини виникнення приглухуватості?
Внутрішньоутробні:
- генетичні становлять понад 50% випадків вродженої приглухуватості;
- що розвиваються у пренатальному періоді, якщо мати під час вагітності хворіла на краснуху, грип, герпес, токсоплазмоз, сифіліс;
- медикаментозні – мати приймала ліки з ототоксичною дією (наприклад, аміноглікозидні антибактеріальні препарати ІІ покоління).
Набуті:
- глибока недоношеність;
- гідроцефалія;
- пологова травма;
- перинатальна патологія і гіпоксія;
- ішемічне ураження центральної нервової системи.
Як перевіряють слух
– Наразі у пологових будинках проводиться аудіоскринінг новонароджених за кілька днів після народження. Метод простий, не травматичний, він займає кілька хвилин, – пояснює Ірина Андрущенко.
Перед дослідженням малюка годують, щоб він спокійно спав. Все має проходити в повній тиші та спокої. Дитинці вводять у слуховий прохід мініатюрний датчик, який фіксує сигнали від волоскових клітин равлика (периферичний відділ слухового аналізатора).
Коли дітям обов’язково роблять аудіоскринінг:
- якщо є несприятлива спадковість;
- резус-конфлікт між матір’ю та дитиною;
- пологові травми;
- асфіксія новонародженого;
- глибока недоношеність;
- мати перенесла інфекційні хвороби під час вагітності.
Для встановлення остаточного діагнозу повторну перевірку слуху проводять через 3-4 тижні. При повторному результаті тесту “не пройшов” призначається більш глибоке обстеження слуху, МРТ головного мозку також.
Своєчасне лікування потрібно не тільки, щоб покращити слух, а й щоб запустити правильний розвиток мови та набуття навичок.
Найдієвішім методом лікування приглухуватих малюків є кохлеарна імплантація – хірургічне втручання, під час якого протезують недіючий рецептор слухового аналізатора. Потім призначається подальша комплексна реабілітація:ровиваючі та логопедичні заняття для слабочуючих дітей .