Діагноз деменція страшить багатьох, бо він пов’язаний із порушенням когнітивних, а згодом і фізичних функцій організму. Це дійсно важке випробування і для хворих – здебільшого людей поважного віку, і для їхніх рідних чи доглядальників.
І в багатьох з них виникає потреба поспілкуватися з фахівцем, який не лише порадить лінію поведінки, дасть якісь корисні настанови, а й розрадить – це теж конче потрібно доглядальникам за хворими на деменцію людьми.
Факти ICTV звернулися до Благодійного фонду Незабутні, який взяв на себе непросту місію – допомагати людям з деменцією та їхнім доглядальникам. Фонд безоплатно надає юридичні та психологічні консультації, медикаменти, проводить навчання з догляду та соціальні заходи.
Хто встановлює діагноз деменція
У Фонді наголосили, що діагноз деменція встановлює лише психіатр, він же призначає і медикаментозну терапію.
Якщо сімейний лікар підозрює в пацієнта деменцію, він направить людину до іншого фахівця.
Такі спеціалісти, як неврологи, геріатри, психогеріатри, психіатри і нейропсихологи є вузьконаправленими спеціалістами у сфері змін пам’яті та поведінки, пов’язаними із деменцією, а тому можуть провести поглиблене обстеження (наприклад, компʼютерну томографію головного мозку) та аналізи крові або дати на них направлення.
Три стадії розвитку деменції
Деменція може розвиватися в організмі людини роками та навіть десятиліттями до появи перших симптомів.
Прогресування деменції поділяють на три умовні стадії:
- ранню (м’яку);
- середню (помірну);
- пізню (важку).
Важливо розуміти, що деменція – це не лише ментальне порушення. Оскільки синдром вражає мозок, який відповідає за весь організм, то спочатку погіршуються когнітивні спроможності, а потім, із прогресуванням хвороби, вражаються й фізичні функції організму.
Симптоми деменції на ранній стадії
Рання стадія деменції в середньому триває близько двох років.
Поширені симптоми:
- Проблеми з короткостроковою пам’яттю. Наприклад, людина не може пригадати нещодавні події або почала постійно губити предмети вдома (як-от, ключі або окуляри).
- Труднощі з обмірковуванням і плануванням. Людині стає важче планувати, ухвалювати складні рішення або розв’язувати якісь побутові проблеми.
- Мова та спілкування. Складно підібрати правильні слова під час розмови або важко зрозуміти, про що йдеться.
- Дезорієнтація. Може припинити розуміти, де перебуває, і загубитися навіть у знайомому місці.
- Часта зміна настрою або емоцій.
На ранній стадії людина залишається самостійною. Вона може продовжувати керувати автомобілем, працювати та залишатися соціально активною.
Симптоми середньої стадії деменції
На середній стадії людина потребуватиме постійних нагадувань та допомоги, приміром, із прийманням душу та перевдягання (наприклад, потрібно, щоб хтось попередньо розклав одяг).
Тривалість цієї стадії 2-4 роки.
З’являються такі ознаки:
- Пам’ять погіршується, важко впізнає рідних і знайомих. Складніше запам’ятовує нову інформацію. Знову й знову повторює одні й ті самі запитання.
- Погіршується мовлення. Важко підбирає слова, може забути про тему розмови на середині речення.
- Загострюються проблеми з орієнтацією. Може плутати день і ніч (наприклад, прокинутися й одягнутися посеред ночі) або не розуміти, де перебуває, навіть коли вдома.
- Проявляються апатія, депресія та тривога.
- З’являються марення. Може переконувати, що інші люди хочуть зашкодити їй, обкрадають (параноя).
На середній стадії людина все ще може брати участь у повсякденній діяльності, але вже потребує допомоги.
Оскільки потреба в інтенсивнішому догляді зростає, опікуни можуть розглянути питання про пансіонат, щоб мати тимчасову перерву в догляді.
Симптоми пізньої стадії деменції
Багато хворих на цій стадії думають, що перебувають в іншому періоді свого життя (явище, відоме як “зсув у часі”). Людина може не впізнати ані себе в дзеркалі, ані близького друга чи члена родини.
Мовлення може звузитися до декількох слів або взагалі бути втраченим. Однак здатність розуміти жести, вирази обличчя та мову тіла зберігається.
Часті зміни настрою продовжуються, до них додаються марення й галюцинації.
Задоволення хворим приносить прослуховування пісень.
На пізніх стадіях у хворих на деменцію з’являються і фізичні проблеми:
- ходять повільніше або проводять більшу частину часу в кріслі чи в ліжку;
- мають підвищений ризик падіння;
- мають труднощі з ковтанням;
- спостерігається нетримання сечі й випорожнень.
Обмежена рухливість підвищує ризик утворення тромбів та інфекційних заражень. Тому фахівці радять доглядальникам, опікунам допомагати людині бути максимально рухливою. Звісно, з урахуванням її можливостей.
На пізній стадії людині знадобиться постійний догляд і підтримка в повсякденному житті та особистому догляді.
Така підтримка може надаватися в домашніх умовах, але професійніше її нададуть у стаціонарних закладах.
Можна завжди знайти необхідну підтримку, наприклад, у рідних чи друзів. А можна звернутися і до Благодійного фонду Незабутні, де вас обов’язково почують і допоможуть.
Більше інформації про цей Фонд можна знайти на сайті https://nezabutni.org/ або за телефоном Гарячої лінії з питань деменції – 0 800 30 88 30.
Джерело: БФ Незабутні