На сьогодні в Україні налічується близько 8 млн курців або 23% населення країни. Це в переважній більшості чоловіки, середній вік яких від 30 до 50 років. Чи зможуть вони кинути згубну звичку, якщо наш уряд вже завтра гранично посилить заходи щодо тютюнопаління?
Навряд чи, вважає голова громадської організації Здорові ініціативи Наталія Торопова, оскільки самостійна відмова від куріння, без підтримуючих програм та інноваційних рішень, не приносить ефективності. І додає: якщо нічого не робити, то курці просто помруть раніше на 10-15 років.
За її словами, сьогодні Україною ухвалено низку положень Рамкової конвенції ВООЗ щодо боротьби з тютюном. Деякі з вписаних в неї заборонних антитютюнових заходів благополучно реалізуються в соціумі. Наприклад, ми перестали курити в кафе і ресторанах, в інших громадських місцях, де раніше димляча сигарета вважалася нормою.
– Головний посил всіх цих заходів спрямований не на те, щоб люди кидали палити – на це, на жаль, навряд чи варто сподіватися. Головне – щоб не починали, особливо діти і молодь. А що відбувається з дорослими курцями, на цьому ніхто не фокусується, – зазначає експерт.
На її думку, важливість превентивних заходів проти куріння молодого покоління не оскаржується. Але основні курці – це дорослі, і якщо їм не допомогти, то поширеність куріння буде залишатися високою ще довгі роки.
Зараз Україною обрано стратегію, при якій кількість курців скорочується природним чином, зі старінням і скороченням населення. Хоча можна було б вжити заходів, щоб врятувати здоров’я і життя нинішніх споживачів тютюну.
Згідно статистики, наданої ГО Здорові ініціативи, 70% опитаних курців намагаються самостійно розлучитися з сигаретою. Правда, без особливого успіху. Близько 4% зверталися за допомогою медиків. Приблизно 16% розраховували на рятівний ефект антинікотинових пластирів, жувальних гумок і таблеток. Близько 8% з двох зол вибрали менше – перейшли на електронні сигарети.
Крім фіскальних зусиль з боку держави, величезне значення в справі антитютюнової пропаганди грають медичні працівники, перш за все лікарі, впевнений президент Фонду за мир без куріння, бакалавр медицини та хірургії, колишній виконавчий директор ВООЗ з питань неінфекційних хвороб і психічного здоров’я Дерек Ях.
– Наприклад, Велика Британія досягла дивовижних успіхів у боротьбі з курінням, тому що тамтешні лікарі взяли на себе відповідальність за просвітницьку кампанію щодо того, які тютюнові продукти є найбільш небезпечними для здоров’я і які продукти менш шкідливі, – зазначив він.
За словами головного економіста з питань охорони здоров’я ГО Здорові ініціативи, представника Міжнародної конфедерації товариств захисту прав споживачів Дмитра Яніна, до мінімізації згубних наслідків куріння тютюну слід підходити насамперед з позицій медицини. При цьому необхідно зробити максимально невигідним куріння класичних сигарет, які завдають основної шкоди курцям.
На його думку, підвищуючи акцизи на сигарети, держава не повинна забувати про боротьбу з контрабандою, яка в Україні злетіла в 2021 році до рекордних 16% і нівелює всі зусилля з підвищення акцизів і подорожчання тютюну, забезпечуючи курців дешевими сигаретами.
Разом з тим продукти меншої шкоди, визнані в західних країнах після незалежних досліджень, повинні бути більш доступними для тих, хто поки не може побороти свою звичку курити.
Такий гнучкий ціновий підхід свого часу державні інститути використовували на ринку палива, стимулюючи високими акцизами відмовлятися від низькооктанового бензину на користь більш екологічно чистого.