Малярію – важку інфекційну хворобу, яка характеризується високою летальністю, тісно пов’язують з комарами, вірніше, із певним їхнім видом. Тож чи час говорити про неї зараз, коли комахи зникли до весни?
Виявляється, фахівці-інфекціоністи саме у ці дні працюють в умовах підвищеної готовності до можливого збільшення випадків завезеної тропічної малярії. Адже восени і на початку зими, коли закінчилися контракти, повертаються додому моряки, що працювали на судах, які заходили в порти, де малярія – розповсюджена хвороба. Загострюється і проблема біженців із країн, де вирує епідемія малярії.
Україна вже не раз стикалася із завезеною тропічною малярією, були непоодинокі випадки, коли врятувати захворілих не вдавалося, бо ті надто пізно зверталися за допомогою.
І нехай не вводить в оману слово “випадки”, адже екзотична донині малярія – через глобальні зміни клімату, розширення географії туристичних поїздок і можливостей працевлаштування, збільшення потоку біженців – може прийти в Україну та стати черговою, надзвичайно серйозною проблемою.
У цьому переконана лікарка-паразитолог референс-лабораторії мікробіологічних і паразитологічних досліджень Центру громадського здоров’я МОЗ України, кандидатка медичних наук Світлана Ніколаєнко.
Що треба знати про малярію
Малярія – небезпечне для життя захворювання. Його викликають паразити роду плазмодіум, що потрапляють у кров людини через укуси інфікованих самок малярійних комарів роду Anopheles. Фахівці ВООЗ встановили, що кожен рік жертвами малярійних комарів стають від 124 до 283 млн людей, смертю закінчуються від 367 до 755 тис. випадків зараження малярією.
Існує понад 400 різних видів комарів Anopheles, близько 30 із них можуть переносити малярію. Дослідники помітили, що найчастіше ці комахи кусають свою жертву, а, значить, і вприскують у її кров плазмодій, під час сутінків та на світанку. Малярійний комар ззовні суттєво не відрізняється від звичайного. І неозброєним оком навряд чи можна їх розрізнити.
– Підступна важка хвороба починається з ледь помітного укусу комахи, а вже за 9-10 днів у людини піднімається температура. Без лікування невдовзі починають відмовляти печінка, нирки, а потім серце. Хворий може померти за кілька тижнів, – попереджає Світлана Ніколаєнко.
Щороку в Україні виявляють близько півсотні випадків захворювання на малярію, 100% пацієнтів привозять хворобу із закордонних подорожей. Небезпечними з огляду на можливість заразитися малярією вважаються 87 країн, але найбільше ризикують туристи, які подорожують Африкою, Індією, Шрі-Ланкою, Бразилією, В’єтнамом та Колумбією. Українці часто бувають і в ближчих до нас ендемічних з малярії країнах: Туреччині, Греції, Таджикістані, Узбекістані, Вірменії.
-Ви здивуєтесь, але в Україні теж є малярійні комарі, – говорить лікарка. – Поки що їх можна вважати безпечними, оскільки відсутній ланцюжок зараження – перш за все, немає постійних джерел інфекції (заражених людей). Але в кліматичних умовах, що нині у нас зазнають змін, в епідсезон – з квітня по жовтень – збудник малярії в організмі комара може розвинутися до стадії, що в змозі заразити людину.
Глобальне потепління вже дається взнаки. Якщо підвищення температури в Україні супроводжуватиметься тривалими періодами високої вологості, малярія стане реальністю й у нас.
До того ж, із пожвавленням міграційних процесів існує постійна ймовірність виникнення джерела збудників інфекції (хворої людини чи паразитоносія) після перебування у країнах, небезпечних щодо малярії. У разі несвоєчасного виявлення чи неякісного лікування це джерело може стати пусковим механізмом для інтродукції місцевої малярії. Ймовірність цього надзвичайно висока.

Симптоми малярії
Лікарка підкреслює, що основним клінічним проявом малярії є напади лихоманки, які чергуються з періодами спокою. Напад починається приголомшливим ознобом, температура швидко підвищується до 40-41°С.
Протягом першого тижня лихоманка має нерівномірний характер, а потім встановлюється період, коли напади повторюються через день. Напади зазвичай відбуваються у першій половині дня, причому помітна чітка зміна стадій ознобу, лихоманки та потовиділення.
При малярії збільшуються розміри селезінки, печінки, дошкуляє біль у суглобах, анемія. Нерідко спостерігаються блювання і судоми, нестерпний головний біль.
У захворілих дітей часто розвивається тяжка анемія, дихальна недостатність. У дорослих можуть синхронно відмовити відразу кілька органів.
Малярійна інфекція – смертельно небезпечна, особливо для дітей та вагітних жінок, людей з ВІЛ/СНІДом.
Є три шляхи передачі малярії: через укуси комарів (один інфікований комар, у якому плазмодій досяг певної стадії розвитку, може заразити декількох людей), при переливанні крові та внутрішньоутробний – хвора на малярію жінка може заразити свого майбутнього малюка.
Як виявляють малярію?
Світлана Ніколаєнко зазначає, що є чотири форми малярії: тропічна (найнебезпечніша і часто смертельна), а ще так звані триденна, подібна до триденної овале-малярія і чотириденна. Їх викликають різні види плазмодію, вони різняться тривалістю інкубаційного періоду, симптоматикою та перебігом.
Тропічна малярія нерідко призводить до смерті. Ця форма виявляється у 91% усіх хворих у світі. Симптоми зазвичай виникають через 10-15 днів після інфікування плазмодієм.
– Життєво важливо розпочати лікування протягом перших 24 годин після появи симптомів, інакше тропічна малярія може завершитись смертю пацієнта, – особливо наголошує Світлана Ніколаєнко.
Інші форми малярії мають хронічний перебіг, він становить 3-4 роки, в окремих випадках до 8 років.
Діагноз встановлюється з урахуванням спеціального аналізу крові, який виявить паразитів. Використовуються також швидкі діагностичні тести з імунохімічними наборами (це більш вартісне дослідження, але результат можна отримати вже через 5-15 хвилин) та тести ПЛР (найдорожчі, але й найнадійніші).
Лікування малярії
На сьогодні найефективнішою є артемізінін-комбінована терапія (АКТ).
Та, як і раніше, лікарі часто призначають хінін. Якийсь час замість нього використовували хлорохін, але потім знову повернулися до хініну. Причиною стало поширення у світі мутованого плазмодію, стійкого до хлорохіну.
Проблема стійкості збудника до протималярійних препаратів стоїть досить гостро. Приміром, стійкість малярійного паразиту до попередніх поколінь ліків, таких як хлорохін і сульфадоксин-піриметамін (СП), що проявилася в 1950-1960-х роках, звела нанівець усі попередні досягнення у боротьбі з малярією.

Тому варто особливо наголосити на тому, що протималярійні препарати має призначити лікар.
– Наступні рекомендації можуть викликати у читача здивування, але все ж таки зазначу – протягом трьох років, навіть після разового перебування в неблагонадійній з огляду на малярію країні, треба ретельно стежити за температурою тіла. Про будь-яке підвищення рекомендується попереджати лікаря, уточнюючи, що ви відвідували ендемічну країну, – наголошує Світлана Ніколаєнко.
Лабораторні дослідження крові допоможуть виключити або підтвердити малярію. Якщо симптоми ГРВІ чи підвищення температури з’явилися відразу після повернення з країни, де реєструється малярія, негайно зверніться до лікаря.
Профілактика малярії
Основу профілактики становить використання протималярійних препаратів, прийом яких розпочинають за тиждень до початку подорожі. Продовжують пити препарат увесь період перебування у неблагонадійних з огляду на малярію регіонах, та ще місяць опісля повернення.
Лише лікар може призначити вам протималярійний препарат. Який саме, залежить від країни, куди ви подорожуєте, ризику зараження малярією, виду малярійного збудника, який переважає в конкретній зоні, стійкості збудника до препаратів.
За умови регулярного приймання призначених препаратів можна значно знизити ризик захворювання тяжкими формами малярії, попередити ускладнення хвороби.
Звісно, слід намагатися уникати укусів комарів, користуватися репелентами (речовинами, які відлякують комах). Наносять їх на відкриті ділянки тіла та на одяг. Для дітей, якщо вони їдуть з вами, обирайте репеленти, спеціально розроблені для молодшої вікової групи. Крім того, для захисту від комах, перебуваючи в тропічних країнах, не відмовляйтеся від використання протимоскітних сіток.
Що стосується протималярійної вакцини, то, на жаль, вона досі на стадії клінічних випробувань, і звісно, на неї не варто розраховувати мандрівникам.
Навіть якщо ви вже перехворіли на малярію, не нехтуйте цими порадами, тому що імунітет проти малярійної інфекції малоефективний і практично не оберігає від повторного інфікування.