Лікарів-кардіохірургв з Інституту серця з початком війни ніхто не затримував у Києві, але вони продовжують робити свою справу попри воєнну небезпеку. І не вважають це за героїзм.
Інститут під час війни перепрофілювався: тут оперують наразі не лише людей з серцево-судинними хворобами, а й поранених: військових та цивільних.
Зараз тут не лише проводять планові операції, а й дістають осколки у поранених військових та цивільних. Сюди евакуюють новонароджених дітей-сиріт. Медичний персонал не покидає свої робочі місця вже понад 40 діб.
Ще на п’ятий день війни медики перевели пацієнтів до підвалу, самі розносили ліки, їжу, чисту білизну. Директор інституту Борис Тодуров пишається командою, ніхто не втік. Та їхня безперервна героїчна зміна триває майже півтора місяця.
– У Києві хворіти не менше не стали, – сказав Тодуров. – Ми продовжуємо надавати допомогу хворим з інфарктами, гострими коронарними синдромами, з клапанною патологією. Додались ще й поранені. Це осколочні поранення, кульові, поранення грудної клітки, легень.
Ольга Велещук-Бойко – отримала осколкове поранення у м. Буча 10 березня. Уламок пройшов крізь легені, зачепив спинний мозок, жінці паралізувало нижні кінцівки. Нерухомою вона два дні пролежала на вулиці. У лікарні в Бучі їй надали лише першу допомогу.
А вхідний отвір на спині помітили лише за тиждень – лікар на блокпосту, коли Ольгу вивозили гумкоридором. Наразі медики радяться, чи видаляти осколок, ризик надто високий.
Медики інституту готові до найнепередбачуваніших умов. Запаслися їжею, водою на три місяці, генераторами електроенергії, можуть самі готувати їжу на 400 людей.
Єдина гостра проблема – брак витратних матеріалів. Через зруйновану логістику їх просто не можуть привезти.
– На сьогодні у нас немає оксигенатотрів, клапанів, специфічних кардіохірургічних розчинів , сказав Борис Тодуров. – І в цьому є велика проблема.
Інститут опублікував заяву в мережі і сподівається на гуманітарну допомогу зарубіжних партнерів. Щодо колективу – ніхто не опускає рук, й всі готові працювати нон-стоп до перемоги.
Це лише доводить, коли надворі війна, рятувати серця інших людей можуть лише лікарі не просто з добрим, а й хоробрим серцем.