Сьогодні, 19 червня, Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту. Саме в цей день в 2015 році, Генеральна Асамблея ООН заснувала Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах збройного конфлікту, щоб привернути увагу до необхідності покласти край сексуальному насильству під час воєнних дій та надати допомогу його жертвам.
У висновках комісії ООН йдеться, що сексуальне насильство також є зброєю війни. І на жаль, винуватці найчастіше залишаються непокараними.
Та ми маємо приклад, коли після війни в Боснії саме боснійські жінки почали говорити про сексуальне насильство, після чого міжнародне законодавство почало визначати зґвалтування під час збройних конфліктів злочином проти людяності та розглядати як спосіб катувань.
Ця тема в Україні стала актуальною іще на початку першого російського вторгнення в Україну в 2014 році.
У звіті ООН 2017 року наведені свідоцтва 276 людей, які перебували в полоні у представників незаконних збройних формувань. 200 із них зазнавали сексуального насильства. Жертвами насильства ставали як чоловіки, так і жінки, як дівчата, так і хлопці.
Жінки все ж найчастіше ставали жертвами зґвалтувань та залякувань сексуального характеру, водночас щодо чоловіків застосовували катування з елементами сексуального насильства.
У вересні 2018 року представники української громадськості подали позов до офісу прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
Свідчення, які увійшли до позову, дозволяють казати, що злочини, які відбуваються під час конфлікту, є системними, їх достатньо багато, вони не розслідуються належним чином в Україні і відповідають Римському статуту. Українські позовники вважають, що суд зможе визнати злочини достатньо важкими для порушення 7 та 8 статей Римського статуту.
Наразі в Україну з новою силою вдерлися російські агресори, і їхні злочинні дії іще страшніші: знищення цивільного населення шляхом бомбувань, обстрілів, тримання в облозі, де люди помирають від голоду, холоду та зневоднення.
- зґвалтування немовлят свічкою або чайною ложкою;
- групове зґвалтування хлопчиків-близнюків дворічного віку, внаслідок якого діти померли;
- зґвалтування дітей на очах у батьків та навпаки;
- зафіксовані вагітності неповнолітніх, яких зґвалтували російські військові;
- зафіксовані факти, коли російські окупанти прямо заявляли, що ґвалтують жінок задля того, щоб завдати їм психологічної травми, яка викличе небажання жити статевим життям у майбутньому та народжувати дітей;
- наявні акти зґвалтування чоловіків, а також людей пенсійного віку;
- зафіксовані факти, коли російські військові схиляли до примусового сексу жінок, погрожуючи смертельною розправою над ними чи їхніми близькими.
Сексуальне насильство з боку загарбників також широко застосовується як метод тиску на мирних громадян, як спосіб катування та знищення.
Отже, потрібна фіксація таких випадків, щоб кожному “катюзі далося по заслузі”.
Для цього потрібні громадські організації, які б надавали медичні послуги постраждалим жінкам (чоловікам). Під час медичного огляду треба дати можливість людині розповісти, що з нею сталося.
Вона, може, і не захоче розповідати, але можливість має бути.
В ідеалі також має бути доступ до юриста. Звичайно, це все має бути конфіденційним.
Також дуже важливо, щоб поліція реагувала на випадки сексуального насильства відповідно.
Куди звертатися, якщо громадянин або громадянка зазнали сексуального насильства?
По-перше, якщо ви стали жертвою насильства чи його реальної загрози, торгівлі людьми та потребуєте підтримки:
- зверніться до місцевого управління у справах сім’ї та молоді або до центру соціально-психологічної допомоги;
- центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
- денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;
- мобільної бригади соціально-психологічної допомоги.
Заявіть про це у поліцію за номерами телефонів:
- 102;
- 0 800 500 202;
або зателефонуйте:
- на Національну дитячу гарячу лінію за номерами телефонів:
- 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів);
- 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).
Консультування проводиться з понеділка по п’ятницю з 12.00 до 16.00.
- на Національну гарячу лінію з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та гендерної дискримінації за номерами телефонів:
- 116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) або
- 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).
Катерина Левченко, урядовий уповноважений з питань гендерної політики в ефірі телемарафону UA-разом звернулася до жінок з проханням, як би то не було важко, повідомляти про випадки зґвалтування російськими окупантами. Вже відомі випадки про сексуальне насильство з боку росіян на Київщині та Херсонщині. Гарячі лінії повідомлень щодо злочинів:
- 116 111 (щодо дітей)
- 116 123 (щодо дорослих).
- А також лінія 1547.
Не бійтеся говорити про скоєне – пам’ятайте боснійських жінок. Завдяки їхній сміливості були покарані злочинці та змінено ставлення до сексуального насильства на рівні міжнародного права.
В Україні уже розпочали перше офіційне розслідування у справі про зґвалтування жінки під Києвом, скоєне військовослужбовцем Збройних сил РФ. Загарбник убив беззбройного чоловіка та неодноразово здійснив сексуальні дії з його дружиною. Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова наголосила, що правоохоронці знайдуть кожного негідника та змусять нести відповідальність за законом за злочини на тимчасово окупованих територіях та у гарячих точках в Україні.
Джерела: ЮРФЕМ.ua, Громадський простір, Український інститут національної пам’яті