В Ужгороді досвідчені інструктори із Центру тактичної медицини Угорщини провели безкоштовні навчання для фахівців місцевої екстреної служби та бойових медиків. Програма – надзвичайно насичена і видовищна.
Іноземні інструктори, які мають досвід роботи в Афганістані та Іраку, використовують реальні сценарії, як на полі бою. Привезли з собою симулятори кровотечі та реалістичні манекени з різними ранами і травмами. Це тренує стресостійкість. І відточує до автоматизму вміння швидко і якісно надати військовим допомогу.
– У рані я знайшов джерело кровотечі. Формую тампон із бинту. Кулаком, використовуючи вагу свого тіла, я чимдуж притискаю рану. І чекаю 5 хвилин, – розказує і показує керівник Центру тактичної медицини Угорщини Ласло Геґедуш .
Він пояснює, як зупинити кровотечу із великих артерій, коли не можна накласти джгут. Поранена пахова ділянка або ж шия.
– На полі бою діяти треба миттєво, щоб врятувати життя бійцю,- говорить кваліфікований інструктор.
Він з колегами має досвід роботи в Афганістані, Іраку та Лівії. Своїми вміннями ділиться із закарпатськими лікарями.
– Ми з колегами маємо величезний досвід роботи, – продовжує Геґедуш. – Приїхали до вас із гуманітарною місією, щоб допомогти країні-сусідці під час війни. Тактичній і бойовій медицині ми вчимо медиків, рятувальників, військових і тих, хто у зоні бойових дій.
Медична допомога під вогнем є дуже обмеженою. Завдання медика – максимально швидко і безпечно евакуювати пораненого. На навчаннях – зо три десятки місцевих фахівців екстреної служби та бойових медиків. Після теоретичних занять – практичне відпрацювання. Так почуте найкраще засвоюється.
– У нас є звичайні манекени і немає якихось екстрамодних, що кровоточать, пускають кров, плюються, – говорить лікар Андрій Семедій. – Це однозначно додає реалістичності і відчуття реальності у роботі з пацієнтом. Загартовує.
Тактичний медик із позивним Череп своїми навичками ділитиметься із солдатами. Бо їм теж треба вміти допомогти пораненому собі і побратиму. Домедична допомога на полі бою рятує життя.
– Я завжди своїм санітарам-стрільцям, санітарам-інструкторам у батальйоні кажу: імпровізуйте. Вмикайте мозок. Але коли вже є знання, які тут нам надають, ми вже можемо ліпити якісь пазли, – розповідає тактичний медик Череп.
Навички надання медичної допомоги на фронті не менш важливі, ніж уміння тримати зброю, впевнені військові. А тому дії мають бути відпрацьовані до автоматизму, щоб у стані сильного стресу не розгубитися і не втратити шанс на порятунок.