Національна гвардія України поділилась, як їхні бойові медики евакуюють поранених із поля бою.
Бойові лікарі Національної гвардії України щоденно ризикують своїми життями, виводячи поранених побратимів з найнебезпечніших зон фронту.
Перший час боротьби за виживання пораненого бійця медики називають золотою годиною. Щоб врятувати пораненого бійця, у медиків є максимум 60 хв.
Бойові медики усвідомлюють, що надання допомоги на полі бою – це лише початок.
Далі – евакуація з поля бою.
Успішність процедури евакуації та можливість врятувати життя як пораненим, так і особам у евакуаційній групі, залежать від кількох ключових факторів.
Необхідна не лише швидкість у наданні медичної допомоги, а й оперативність самої операції евакуації.
Зазвичай стає складніше, коли медична машина не може доставити медичний персонал та поранених до передової лінії або місця активних бойових дій.
Тоді військові медики долають останні кілометри пішки.
Якщо евакуаційна група потрапляє під обстріл, а природного укриття немає, медики повинні продовжувати рухатися попри небезпеку. Сміливість і підтримка одне одного – ключові елементи цього процесу.
– Казав, що це не по нас стріляють. Намагався їх збадьорити і заговорити, адже від нашої сміливості залежить як життя пораненого, так і наше життя, – розповідає бойовий медик Нацгвардії, Роман.
Бойовим медикам часто необхідно відтягнути пораненого на значну відстань, до медичного транспорту. Це потребує високої фізичної підготовки, особливо з амуніцією та екіпіруванням.
Противник постійно моніторить рухи наших сил в реальному часі, тому важливо оперативно ховатися, якщо хтось помітив ворожий безпілотник.
Уважність і здатність залишатися непоміченими перед російською розвідкою можуть стати рятівними факторами для збереження життя.
Зв’язок із власним підрозділом – життєво важливий аспект, особливо вночі та під час обстрілів.
Розуміння місцеперебування і співпраця з побратимами сприяють уникненню випадкового обстрілу від своїх.

Фото: Військове телебачення України