Медики, психологи, логісти: як працюють в Україні мобільні бригади Лікарів без кордонів

врачи без границ

Уявлення про те, як працюють в умовах війни в Україні фахівці міжнародної організації Лікарі без кордонів (MSF), цілком можна скласти по роботі їхньої мобільної бригади в селищі Голованівськ що на Кіровоградщині.

В цьому випадку мова йде про дводенну поїздку, яка відбулася в кінці травня 2022 року.

У мобільній бригаді MSF чотирнадцять чоловік. Це лікарі, психологи, перекладачі, логісти і водії.

Зараз дивляться

Команда розділена на чотири групи. Олександр і Хуан Пабло, лікарі з Маріуполя та Аргентини, в місцевій лікарні та центрі швидкої допомоги провели тренінги про роботу в ситуаціях, де є багато постраждалих.

Розповідали про медичне сортування, коли є багато поранених, про те, як надавати допомогу в разі атаки з неконвенційної зброї.

Психологи Ольга та Аліса працювали з внутрішніми переселенцями у форматі індивідуальних консультацій та групової психотерапії.

Медики, психологи, логісти: як працюють в Україні мобільні бригади Лікарів без кордонів / 3 зображення

За їхніми словами, війна сильно впливає на психічне здоров’я українців. Багато хто страждає від таких симптомів, як сильний страх, постійний стрес або тривожність, відчай або панічні атаки.

У проведенні семінарів з психологічної підтримки допомагали акушерка Флоренсія з Аргентини, менеджер з питань психічного здоров’я Аріадна з Мексики та перекладачка Ольга.

Спеціаліст з логістики Танаїн з Бразилії та інші працівники вирушили в гуманітарний центр, щоб передати допомогу переселенцям.

Оскільки команда MSF побувала в Голованівську двома тижнями раніше, зі слів місцевої влади вони знали про нагальні потреби людей: ковдри, рушники, постільну білизну, ліхтарики та наволочки.

В ході спілкування з переселенцями психологи MSF познайомилися з двома жінками з Донецької області. Марина приїхала сюди місяць тому, а Олена — два місяці. Живуть у порожньому будинку в селі під Голованівськом з дітьми від 6 до 12 років.

Обидві жінки до війни займалися підприємницькою діяльністю. Марина мала салон краси, а Олена — невеликий магазин. Зараз допомагають готувати їжу і вирощувати овочі.

Щосили намагається завантажити себе різними завданнями і Сандра. Вона вчилася на останньому курсі одного з вузів Харкова за спеціальністю міжнародний менеджмент.

– Зі мною батьки і чоловік. Ми одружилися лише місяць тому. Але я не можу читати новини. Лише однієї хвилини достатньо, щоб засмутитися і почати плакати, – розповіла дівчина.

За її словами, деякі її друзі залишилися в Харкові, незважаючи на дуже важку ситуацію. Одна подруга Сандри, яка має маленьку дочку, живе в частково зруйнованому будинку.

Сандра зізналася психологам, що дуже сумує за своїм рідним містом. І хотіла б просто повернутися додому.

Під час розмови на мобільних телефонах у всіх звучить сигнал повітряної тривоги. Цього дня вже втретє.

Тим часом члени команди MSF перегруповуються. Одні обідають, інші закінчують роботу і сідають в машини. Вони повернуться в обласний центр Кропивницький, щоб після короткого відпочинку знову стати членом мобільної бригади Лікарів без кордонів.

Джерело: Лікарі без кордонів

Фото: Лікарі без кордонів

Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.
Знайшли помилку в тексті?
Помилка