Моторошна історія, яка сталася з 32-річним Миколою, нагадує сцени з кіно, від яких холоне кров. На вечірньому жовтневому шосе під тривожні спалахи поліцейських мигалок з купи металобрухту, яка була колись автомобілем, вирізують тіло водія.
На ньому буквально немає живого місця. Відразу здається, що все скінчено, настільки безвихідно все виглядає. Але медик швидкої намацує слабкий пульс…
Миколу привезли до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І.І.Мечникова в стані глибокої коми. На моніторі комп’ютера – десятки переломів ребер, грудини, кісток черепа. Зовні молодий чоловік – одна суцільна рана від горла до пупка.
Важка політравма була ускладнена пневмонією і позитивним ПЛР-тестом на коронавірус.
– Шанси на виживання за таких вихідних даних дорівнювали практично нулю, – написав на своїй сторінці в Facebook генеральний директор клініки Сергій Риженко.
Він зазначив, що ураження грудної клітини були настільки виражені (флотація), що без стабілізації кісток пацієнт не міг зробити навіть ковток повітря.
Торакальний хірург Андрій Снісар і анестезіолог Надія Казимирова буквально здійснили диво: використовуючи мінімальний шанс на життя, пацієнту була проведена операція металосинтезу ребер і грудини.
Минув місяць, як Микола потрапив до реанімації. Його брат Валентин з нетепіннім очікує на негативний ПЛР-тест, щоб обійняти рідну людину, яка сьогодні перший день як почала дихати самостійно, без підтримки апарату.
Микола вже у свідомості. З того, що сталося, пам’ятає тільки автомобіль, який мчить на нього на шаленій швидкості по зустрічній смузі. Потім удар і… темна бездонна прірва, в яку падав нескінченно довго.
Так і повинно бути, пише Сергій Риженко, людська пам’ять стирає все, що потрібно скоріше забути.
Джерело: Сергій Риженко