Пандемія коронавірусу продемонструвала, що Україні потрібно розвивати власну науку та медицину, щоб не покладатися на інші країни.
Таку думку під час другого дня Київського міжнародного економічного форуму Welcome to the Health-care revolution озвучив президент фармацевтичної компанії Biopharma Костянтин Єфименко.
– Блага розподілені нерівномірно і Україна отримала вакцини останньою. Представниця UNICEF в Україні знову запевняє, що нам немає сенсу розвивати власну індустрію та готувати виробництво вакцин, якщо є вільних 30 млн доз вакцин, які нам завезуть. Але ми бачимо, що нам слід покладатися на себе, – зазначив Костянтин Єфименко.
Разом із тим, президент фармацевтичної компанії відзначив темпи розвитку науки, за яким нині спостерігає людство.
– Певні речі прискорюються не на рік, не на п’ять, а на 15. Ми отримали препарати Pfizer та Moderna. Це не традиційні вакцини на вбитих вірусах, а нові – на матричних РНК. Над цим людство працювало три десятки років, але зараз відбулося перше застосування вакцин із матричною РНК на людях, – констатує Костянтин Єфименко.
Відзначив представник фармкомпанії і вакцини типу аденовірусного вектора AstraZeneca та Johnson & Johnson, оскільки такі препарати не мали широкого застосунку раніше.
– Тобто доклінічні й клінічні випробування, які тривають 10-15 років, завершились буквально за півроку. І ми бачимо, що FDA та EMA закрили на це очі та випустили їх. І в цьому ми бачимо позитивні моменти, адже це може відкрити нові технології для виготовлення вакцин, – наголошує президент фармкомпанії.
Модератор форуму, редактор міжнародного відділу журналу The Economist Роберт Гест погоджується із тим, що пандемія коронавірусу прискорила наукові розробки.
Зокрема, наголошує, що ВООЗ днями рекомендувала до широкого застосування першу вакцину від малярії, розробка якої тривала 30 років.
Керівник відділу ефективності систем охорони здоров’я у Генеральному департаменті з питань охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів Європейської комісії Майя Метьюс вважає, що Covid-19 “підсвітив” слабкі місця медицини, наприклад, брак кваліфікованих спеціалістів.
– У багатьох країнах через це не було можливості швидко мобілізувати потрібну кількість медичних працівників. Кадри – негнучкі й недоступні весь час.
Пандемія показала важливість громадського здоров’я – важливість систем діагностування, відслідковування діагнозів та постійного контролю свого здоров’я. Це все потребує великих інвестицій, – сказала Майя Метьюс.
Виконавчий директор з обслуговування пацієнтів у сфері серцево-судинних, ниркових і метаболічних захворювань в Novartis Томас Хеч запропонував застосовувати варіант “м’якого тиску” до тих громадян, які скептично ставляться до вакцинації.
На його переконання, у цьому може допомогти вимога пройти вакцинацію чи мати ПЛР-тест для відвідин громадських місць, наприклад, ресторанів. Оскільки в цьому випадку йдеться не лише про безпеку конкретної людини, а й про безпеку тих, хто її оточує.