Президент України відзначив почесними нагородами 31 медичного працівника.
Володимир Зеленський відзначив медиків орденом За мужність III ступеня, присвоїв почесні звання Заслужений лікар України, Заслужений працівник охорони здоров’я України, Заслужений працівник фармації України.
Українські медики – справжні герої, вони у найскладніших умовах працюють під обстрілами та в облозі. Лікарі, медсестри, санітари, водії швидких продовжують надавати медичну допомогу за будь-яких умов.
– Історії нагороджених вражають, – пише голова профільного комітету ВР України Михайло Радуцький. – Наведу декількох з них. Україна повинна знати своїх героїв.
Людмила Чинякова, акушерка-гінеколог пологового будинку №1 міста Миколаїв
В ніч на 11 березня у жінки в селі Кандибине Миколаївської області почались пологи. Путінські агресори не дозволили доставити жінку до медзакладу, погрожували розстрілом. Пологи довелося приймати місцевій медичній сестрі за інструкціями Людмили Чинякової по відеозв’язку. Все пройшло без ускладнень. Народився хлопчик, якого батьки назвали Матвієм.
Ніна Жук, асистентка фармацевта аптеки №15 товариства Фармація Харкова
На початку війни багато хто з фармацевтів виїхав до західних регіонів. Однак людям потрібні ліки, і хтось повинен їх продавати. Ніна Олександрівна залишилась працювати у Харкові. 23 березня, коли вона вийшла на зміну в аптеку, почалося бомбардування міста. Ніна отримала серйозні травми обличчя. Наразі її очікує реабілітація: лікування та протезування, пластична хірургія тощо.
Олександр Дем’янов, директор Міської лікарні швидкої допомоги міста Миколаїв
Лікарня швидкої допомоги під керівництвом Олександра Дем’янова однією з перших почала приймати поранених. За перші дві доби провели 40 операцій та врятували більше 70 пацієнтів, яких доставили з фронту.
Керівник лікарні ще до війни ініціював проведення навчання для медичного персоналу щодо того, як надавати допомогу в умовах воєнного часу. Саме тому жоден працівник лікарні не розгубився, побачивши десятки поранених військових, всі знали що і як робити.
Сергій Горошко, акушер-гінеколог Ірпінської центральної міської лікарні
6 березня у місті Ірпінь, де точилися бої з окупантами, жінка народжувала дитину. Її не могли доправити до пологового будинку, медики вирішили приймати пологи у міській лікарні. Сергій Горошко, як він каже, працював у польових умовах та під акомпанемент жорстких обстрілів міста, і самої лікарні. Народився хлопчик.
Антон Довгопол, директор Ірпінської центральної міської лікарні
З першого дня війни медики передмість Києва працювали як у стаціонарі Бучі, так і у Ворзелі (підрозділи лікарні Ірпеня). Ці населені пункти найбільше постраждали від окупантів на Київщині. Але медики змогли надати допомогу 200 пацієнтам, провели 30 операцій, пролікували 50 пацієнтів з Covid-19. Антона Довгопола декілька разів окупанти схиляли до співпраці, та мужній лікар не погодився. 13 березня 150 працівників лікарні були евакуйовані.
П’ятеро медиків отримали почесні нагороди посмертно медаллю За врятоване життя:
- Наталія Демиденко – завідувачка аптеки №57 підприємства Аптека 2011 смт Козача Лопань Харківської області;
- Володимир Ковальчук – водій бригади екстреної медичної допомоги Токарівського пункту постійного базування Херсонської області;
- Сергій Половиченко – лікар-реаніматолог Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру;
- Валентина Рухло – санітарка Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні Луганської області;
- Віктор Слєпцов – водій бригади екстреної медичної допомоги Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні Луганської області.
Вічна пам’ять загиблим.
Українські медики – герої!
Джерело: Михайло Радуцький