Коронавірус, як і належить вірусу, продовжує мутувати. 24 листопада про його нові еволюційні зміни світу повідомили вчені з Південно-Африканської Республіки.
Мутацій багато. Повідомляється про 50, з них 34 стосуються S-білка, що сприяє проникненню вірусу в клітини людського організму.
Українські вчені з Інституту молекулярної біології та генетики проаналізували дані про новий штам, викладені у міжнародних наукових базах.
Отже, Омікрон (В.1.1.529) походить з гілки коронавірусів, близької до одного з попередніх штамів – Альфа. Однак він має нетипову будову.
У попередників Омікрону налічувалося 10-15 мутацій у шиповидному S-білку. Він має 34. Також є зміни в області nsp6, яка може впливати на швидкість поширення та інфікування.
Саме тому ВООЗ віднесла Омікрон поки що до розряду штамів, які викликають занепокоєння.
Біологи ж дуже обережно припускають, що така велика мутація може сприяти полегшенню симптомів коронавірусної хвороби і можливості швидко витіснити попередні, більш небезпечні для здоров’я людини варіанти. Але зараз це лише припущення, які потребують перевірки часом.
Перевірити також необхідно і здатність штаму Омікрон викликати тяжкий перебіг хвороби. Дані, які надходять з Південної Африки, поки що не підтверджують побоювань, що новий штам страшніший за Дельту, наприклад. У ПАР зараз зафіксовано 77 хворих зі штамом Омікрон.
Після оголошення про новий варіант вірусу з’ясувалося, що ще за два тижні до цього він був виявлений у Нідерландах, але лише ПАР і Ботсвана заговорили про нього на повний голос.
Багато країн відразу ж закрилися для тих, хто прибуває з ПАР і ще з деяких африканських країн, де виявлено Омікрон.
ВООЗ, незважаючи на свої заклики до урядів цих країн не забороняти в’їзд людям з Африки, все ж таки рекомендувала невакцинованим громадянам старше 60 років не подорожувати світом.
Багато країн відразу посилили контроль на своїх кордонах і карантинні обмеження як для подорожніх, що в’їжджають, і транзитних мандрівників, так і для своїх громадян.
Греція оголосила про обов’язкову вакцинацію груп ризику – людей віком за 60 років.
Гонконг вніс у чорний список Японію, а Індонезія – Гонконг.
А що ж у нас?
В Україні, на 1 грудня, не було штаму Омікрон, запевнив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, але це не означає, що він не дістанеться нас за кілька тижнів.
Штам Омікрон можна виявити методом повногеномного секвенування. І це можуть зробити науковці Інституту молекулярної біології та генетики (ІМБГ) в Києві.
– Наші науковці вперше в Україні детектували штам Альфа, а в червні – прихід в країну штаму Дельта, – повідомили у прес-службі інституту.
Саме на дані досліджень учених ІМБГ спирається МОЗ та РНБО України, коли повідомляють про виявлення на території країни нових штамів коронавірусу.
– Слід підкреслити, що науковці досліджують зразки, взяті від хворих, які нам надає Центр громадського здоров’я МОЗ, – додали в прес-службі інституту. – Скільки зразків надано – стільки і секвенуємо.
Отже, для того щоб виявити новий штам в Україні вченим потрібно отримати якомога більше зразків від Центру громадського здоров’я МОЗ.
А поки що МОЗ повідомляє, що країна також не залишилася осторонь глобальних обмежень. Вона запровадила обов’язковий 14-денний карантин для всіх, хто прибуває з 7 африканських держав, де виявлено новий штам коронавірусу Омікрон.
Країни, після відвідування яких – карантин:
- ПАР
- Ботсвана
- Зімбабве
- Намібія
- Лесото
- Есватіні
- Мозамбік
Крім того, МОЗ та МЗС рекомендували громадянам України уникати поїздок до цих країн.
Тестування
Чи можуть розпізнати новий штам ПЛР-тести, що ними користуються наразі медики?
– Омікрон характеризується великою кількістю мутацій, тому ПЛР-тести, розроблені для виявлення попередніх штамів коронавірусу, можуть і не розпізнати цей штам, – повідомили в прес-службі ІМБГ.
Отже, якщо так, то в ідеалі ПЛР-тести варто було б модифікувати під кожен новий штам, який домінує на тій чи іншій території, вважають вчені.
Водночас варто нагадати, що вчені ІМБГ першими в Україні розробили ПЛР-системи для виявлення коронавірусу, в лютому 2020 р., на замовлення РНБО.
За допомогою цих тестів виявили в Чернівцях першого в Україні коронавірусного хворого.
А що з вакцинами?
У зв’язку з множинними мутаціями, є побоювання, що вакцини не зможуть протидіяти Омікрону. Але це лише припущення. Питання також вивчається.
А поки що потрібно вакцинуватися від Covid-19 тим, хто ще сумнівається, бо точно доведено, що люди зі щепленням рідше потрапляють до лікарні, ще рідше до реанімації і майже не потрапляють на цвинтар через коронавірус.
Як лікуватися
Інфекціоніст, д.м.н. Ольга Голубовська повідомляє, що медицина вже має протоколи лікування будь-яких форм Covid-19, і вони є ефективними. Головне не запускати хворобу, викликана вона Дельтою чи Омікроном.
Стежте за симптомами
Чи можна за симптомами відрізнити Омікрон від інших штамів? Фахівці поки що не виявили специфічних ознак, які б вказували на зараження новим штамом.
– Він (Омікрон, – Ред.) характеризується високою стомлюваністю, повною апатією та прискоренням серцебиття, – такі симптоми Омікрону зазначив гендиректор Дніпропетровської обласної лікарні ім. І.І.Мечникова Сергій Риженко на своїй сторінці в сохмережі.
І додав, що у лікарні готуються до нового випробування: перевіряють усі лабораторії, відділення, закуповують необхідне обладнання та навіть секвенатор, щоб розпізнавати штам оперативно на місці.
– До нашої клініки пацієнти з симптомами, які сильно відрізняються від симптомів Дельти, поки що не надходили, – сказала лікар-пульмонолог, д.м.н. Людмила Швайко. – Але хочу зазначити, що висока стомлюваність та апатія супроводжує і пацієнтів із Дельтою.
Резюме:
Це добре, що світова спільнота швидко відреагувала на появу нового штаму коронавірусу Омікрон. Його почали вивчати. Але поки що неясно, чи є Омікрон більш заразним, порівняно з іншими варіантами, чи викликає він тяжче захворювання. Які симптоми штаму, що відрізняють його від інших, теж невідомо.
Щоб дізнатися про все це, вченим та лікарям потрібно кілька тижнів.
Україна зараз, як, втім, і під час попередніх хвиль коронавірусу, ще має час для якісної підготовки до зустрічі з новим збудником інфекції, для вивчення зразків пацієнтів, для переконання тих, хто сумнівається, чи потрібно вакцинуватися. Головне використовувати його раціонально, щоб потім не метушитися у паніці, коли Омікрон, не дай Боже, виявиться страшнішим за Дельту.