“Я благаю весь світ: зупиніть війну!”. Понівечені діти України для росіян не більше, ніж фейк

операция
Джерело: Depositphotos

Росіяни гидливо відмахуються від страшних знімків покалічених українських дітей, називаючи їх фейками. Наші лікарі показують, що насправді робить війна з їхніми маленькими пацієнтами.

Маша Фещенко, Пологи Запорізької області

На легкому простирадлі, накинутому на тіло 15-річної Маші Фещенко, чітко видно обриси кукси в місці ампутації правої ноги вище коліна. Дівчинка гуляла зі своєю мамою Сонею і подружкою в їхньому рідному місті Пологи, коли в трьох метрах від неї розірвався снаряд.

Зараз дивляться

Права рука Маші також була розірвана осколками, плече зламано. Вибухова хвиля контузила. Дитина не їла вже п’ять днів.

– Сподіваюся, ця фотографія справить на людей сильне враження, – каже завідувач відділенням реанімації дитячої лікарні Запоріжжя Іван Анікін.

За його словами, деякі з його численних російських друзів і родичів кажуть, що фотографії та звіти про поранених українських дітей є фальшивкою або взяті з різних конфліктів в інших частинах світу.

– Це божевілля. Може бути, вони просто не можуть в це повірити, – сумно зітхає медик.

У коридорі, перед дверима палати не може всидіти на місці бабуся Маші Валентина Фещенко. 69-річна жінка зі змарнілим від горя обличчям каже, що, якщо внучка найближчим часом знову не почне їсти, вона не виживе.

Валентина розповіла журналістам, що їхнє рідне місто, розташоване на півдорозі між Запоріжжям і обложеним Маріуполем, піддалося нападу 2 березня. З того дня рашисти постійно його обстрілюють.

– Ми не військові. Ніяких військових об’єктів у нас немає. Навіщо нас обстрілювати? Я не вірю, що ніхто не може зупинити це. Діти вмирають. Будь ласка, припини це, – плаче жінка.

Артем Костенко з Маріуполя

Дворічний Артем Костенко намагався разом з батьками і бабусею з дідусем втекти з Маріуполя, коли в передмісті Сартана їхній сімейний автомобіль рознесло осколками.

Тепер хлопчик лежить без свідомості в палаті навпроти Маші. Його кишечник сильно пошкоджений. Медики стабілізували його стан, але дитині ще належить багато операцій.

Бабуся Артема Світлана Семенова розповіла, що вони стояли в черзі з машин, коли почалася стрілянина. Важкі поранення отримали всі, хто знаходився в авто, і дорослі, і діти.

– Я теж була в тій машині, але у мене тільки подряпина. Моє пальто було все в крові. Напевно, я вижила тільки для того, щоб розповісти цю історію, – каже Світлана.

Маріуполь вона описала як кошмар. Люди готують їжу на відкритому вогні біля своїх будинків. Діти мріють про шматок хліба.

– Коли в небі знову і знову з’являлися літаки, я думала, що краще загинути, ніж так жити. Це катастрофа. У мене немає слів, щоб описати це. Це жахливо. Це пекло. Це повинно бути зупинено, – плаче жінка.

Впавши на коліна і ридаючи, вона просить світ про допомогу і благає зупинити війну.

Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.
Підтримати Факти ICTV
Знайшли помилку в тексті?
Помилка