Біль – спосіб тіла попередити мозок про травми і хвороби. Без сильної больової реакції фізична травма може залишитися непоміченою. Однак деякі люди відчувають хронічний біль, який триває довго після того, як травма зажила, або не має ідентифікованої причини.
На жаль, лікування хронічного болю за допомогою безрецептурних ліків і тих, що відпускаються за рецептом, має свої власні ризики для здоров’я, включаючи несприятливі побічні ефекти та залежність.
В останньому випуску журналу Психологічна наука в суспільних інтересах (PSPI) група дослідників розповідає, як психологічні втручання можуть бути частиною комплексного плану з лікування хронічного болю.
– Існує кілька ефективних немедичних методів лікування хронічного болю, – сказала Мері Дрісколл, дослідник з Єльського університету та перший автор основної статті цього випуску. – І психологічні методи лікування є одними з найсильніших з них.
Люди, яких лікують психологи, можуть очікувати значного зменшення самого болю, а також поліпшення фізичного та емоційного стану.
У багатьох випадках причини хронічного болю невідомі, і використання традиційних медичних методів, таких як знеболювальне та хірургічне втручання, може практично не принести полегшення або погіршити стан.
Психологічне лікування може зменшити потребу в ліках, операціях та інших інвазивних методах лікування, які можуть бути дорогими, неефективними і навіть небезпечними. І дослідження показують, що ефект психологічного лікування може зберігатися протягом усього життя.
-Люди, які страждають від болю, вправі вибирати психологічне лікування, що найбільше підходить, – зауважила Дрісколл.
Як тільки вони це зроблять, пошук психотерапевта, що зможе надати таку допомогу і з яким вони зуміють встановити значущий зв’язок, стане ключовим фактором.
Психологічні методи лікування
Дослідження показали, що психологічні фактори можуть відігравати певну роль у виникненні, тяжкості та тривалості хронічного болю. З цих причин було показано, що кілька психологічних втручань ефективні.
У статті Дрісколл та її колеги описують втручання, які були найбільш широко вивчені:
- Підтримувальна психотерапія, яка підкреслює безумовне прийняття та емпатичне розуміння.
- Тренування релаксації або використання дихання, м’язової релаксації і візуальних образів для протидії реакції організму на стрес.
- Біологічний зворотний зв’язок, який включає моніторинг фізіологічних реакцій пацієнтів на стрес і біль (наприклад, прискорене серцебиття, м’язове напруження), і навчання їх тому, як регулювати ці реакції.
- Гіпноз, проведений кваліфікованим клініцистом, який може викликати зміни в обробці болю, очікуваннях або сприйнятті і включає у себе навчання релаксації.
- Когнітивно-поведінкова терапія, під час якої пацієнти навчаються переосмислювати неадаптивні думки про біль, які викликають страждання; змінювати марну поведінку, таку як ізоляція і бездіяльність; розробляти корисні поведінкові стратегії подолання (наприклад, розслаблення).
- Втручання, засновані на уважності, які допомагають відокремити фізичний біль від емоційного за рахунок підвищення обізнаності про тіло, дихання і активності.
- Психологічно обґрунтована фізіотерапія, яка об’єднує фізіотерапію та когнітивно-поведінкову терапію.