Нове дослідження вчених Університету Іллінойсу в США з вивчення динаміки довгострокових відносин через просторову близькість показало, що, коли давні партнери знаходяться близько один до одного, частота їхніх серцевих скорочень синхронізується в складних схемах взаємодії.
У міру того, як пари старіють разом, їхня взаємозалежність посилюється. Часто вони стають основним джерелом фізичної та емоційної підтримки один для одного. Довгострокові шлюби мають величезний вплив на здоров’я і благополуччя. Але така безсумнівна користь багато в чому залежить від якості відносин.
– Коли в ході дослідження ми запитували сімейні пари, які прожили разом по 30-40 років, наскільки вони задоволені своїм союзом, багато хто у відповідь починав сміятися, – згадує доцент кафедри людського розвитку і сімейних досліджень Брайан Огольскі.
На їхню думку, каже вчений, таке довге спільне життя саме по собі говорить про те, що люди по-справжньому прив’язані і вірні один одному.
Він також зазначає, що просто бути поруч з іншою людиною не завжди корисно, це залежить від характеру взаємодії. Близькість в контексті конфлікту сильно відрізняється від близькості в контексті любовної взаємодії. Точно так само і зміни частоти серцевих скорочень можуть бути позитивними або негативними.
– Ми зосереджувалися не на причині і наслідку, а на спільній регуляції, яка відбувається, коли частота серцевих скорочень змінюється синхронно, – говорить дослідник.
І уточнює: це, коли партнери знаходяться поруч, моделі їхнього серцевого ритму вказують на взаємодію.
У дослідження були включені 10 гетеросексуальних подружніх пар віком від 64 до 88 років, які перебували у відносинах від 14 до 65 років. Дослідники спостерігали за парами протягом двох тижнів, постійно відстежуючи частоту їхніх серцевих скорочень і їхню близькість один до одного, коли вони знаходяться вдома.
Вчені назвали професію, що руйнує шлюбУчасники носили прилад, що вимірює частоту серцевих скорочень. У них також був невеликий пристрій для визначення наближення. Дослідники встановили в будинку датчики, які дозволили їм стежити за пристроями і спостерігати в реальному часі, наскільки фізично близькі подружжя один до одного. Потім вони могли зіставити всі три показники – частоту серцевих скорочень кожного партнера і близькість пари – в режимі реального часу.
Результати показали взаємозв’язок випередження і запізнювання при синхронізації серцевого ритму, коли один партнер веде, а інший слідує за ним.
– Це коли один партнер немов запускає іншого, і вони починають унікальний танець, який впливає на їхню фізіологію і поведінку протягом дня, – стверджує вчений.
Він зазначає, що це відкриття є важливим внеском у дослідження взаємин, яке ґрунтується на дуже важливих мікропроцесах взаємодії між парами і допомагає зрозуміти саму природу таких відносин.