Психоаналітик Ольга Корбут розповіла, що насправді протилежністю любові є не ненависть, як багато хто помилково вважає, а байдужість.
– Справжньою протилежністю любові є байдужість. Це стан абсолютної відсутності будь-яких почуттів. Людина, до якої ми байдужі, стає для нас “ніким”: нецікавою, неважливою, непотрібною. Її ніби не існує для нашої психіки, – пояснює експерт.
Саме тому, за словами психолога, люди часом обирають залишатися у стосунках, де їх не люблять, але присутня агресія. “Краще так, ніж ніяк”, – думають вони.

Сердита любов
За словами Ольги Корбут, ненависть – це кохання, яке стало “сердитим” через зневагу. Після розставання або розлучення людина може відчувати злість.
Незадоволена потреба в любові трансформується в ненависть. Вчорашні почуття перетворюються на руйнівну силу, і саме тут стає актуальним твердження “від любові до ненависті один крок”.
Міцніше за кохання
Психолог стверджує, що ненависть тримає міцніше за кохання і свідчить про те, що людина все ще відчуває зв’язок з партнером, не в змозі відокремитися від нього. Ми можемо по-справжньому ненавидіти лише тих, чиєї любові прагнемо.
Дві сторони однієї медалі
Любов і ненависть – це два боки однієї медалі. Вони завжди йдуть поруч. Зрілі й глибокі стосунки ґрунтуються на амбівалентності – здатності відчувати полярні почуття до об’єкта симпатії, не руйнуючи себе й іншого. Можна любити і злитися, ревнувати і відчувати ніжність, сумувати і радіти.
Знайти баланс
Головне, за словами експерта, знайти баланс, який буде комфортним для обох. Якщо ви болісно переживаєте розрив стосунків, не можете впоратися зі своїми емоціями, спробуйте назвати й прожити всі ті почуття, які відчули, коли стали “непотрібними” для партнера або когось із близьких.
Головне пам’ятати: байдужість – це не синонім емоційної холодності. Це свідчення про те, що ви звільнилися від руйнівних почуттів і готові до нових, щирих стосунків.
Джерело: Психологічна підтримка