Чим ближче до зими, тим менше різномаїття сезонних фруктів на полицях магазинів. Однак яблуками і грушами ми ласуватимемо до весни.
Груші зимових сортів довго зберігають соковитість. Вони смачні та корисні.
Лікар-дієтолог, к.м.н. Олег Швець розповідає, чому не потрібно обходити цей фрукт.
Груша — м’який солодкий плід із волокнистою серединою. Вона багата на антиоксиданти, рослинні сполуки та харчові волокна.
Середнього розміру груша вагою близько 178 г містить:
- 101 калорію,
- 0,249 г жиру,
- 27,1 г вуглеводів, зокрема 17,4 г цукру,
- 5,52 г клітковини,
- 1 г білка.
У плодах є вітаміни С, К, калій, а також (у меншій кількості) — кальцій, залізо, магній, рибофлавін, вітамін В6, фолат (активна форма фолієвої кислоти).
У грушах з червоною шкіркою містяться каротиноїди, флавоноїди та антоціани, що діють як антиоксиданти.
Груші постачають значну кількість харчових волокон (клітковину), що допомагає контролювати вагу та знизити ризик розвитку раку, діабету та серцево-судинних захворювань.
Доведено дослідженнями, що у людей, які вживають достатньо клітковини, знижується ризик передчасної смерті та виникнення серйозних хвороб.
Середня добова норма вживання клітковини (за рекомендацією Управління з профілактики захворювань та зміцнення здоров’я США):
- 30,8-33,6 г для чоловіків віком до 50 років,
- 25,2-28 г для жінок віком до 50 років,
- 28 г для чоловіків віком від 50 років,
- 22,4 г для жінок віком від 50 років.
Одна груша середнього розміру забезпечує 6 г харчових волокон, що становить приблизно чверть від добової норми для жінок віком до 50 років.
Розчинна клітковина, що міститься у грушах – пектин – живить кишкові бактерії. Отже, добре впливає на стан кишкової мікрофлори.
Клітковина посилює відчуття ситості, а тому зникає бажання перекусити зайвий раз. Тобто груша сприяє зменшенню ваги, що робить її важливою у раціоні людей з ожирінням.
Крім того, відповідно до американського дослідження 2013 року, харчові волокна груші можуть грати важливу роль у регулюванні імунної системи та запалень. А із запаленнями пов’язані серцево-судинні захворювання, діабет, рак та ожиріння.
Груша як профілактичний засіб
Клітковина груші знижує ризик виникнення дивертикуліту – захворювання кішківника.
Гострий дивертикуліт виникає, коли в опуклих мішечках у слизовій оболонці товстої кишки, які мають назву дивертикули, розвиваються інфекції та запалення.
Смачне проносне
Регулярне випорожнення кишківника має вирішальне значення для щоденного виведення токсинів. У грушах багато води, а це допомагає зберегти стілець м’яким і очищує травну систему. Проносний ефект після вживання груш обумовлений високим вмістом клітковини та фруктози (природного цукру).
Груша від тиску
Дослідження 2019 року свідчать, що у людей з метаболічним синдромом, які їли по дві груші на день протягом 12 тижнів, спостерігалося помірне зниження систолічного артеріального і пульсового тиску.
Адже саме високий тиск є одним із факторів ризику серцево-судинних захворювань та першою причиною смертності у світі.
Обережно – груша!
Багато фруктів – груші так само – містять більшу кількість фруктози, аніж глюкози. Це робить їх продуктами харчування з високим вмістом FODMAP – ферментовані олігосахариди, дисахариди, моносахариди та поліоли. Все це – форми ферментованих коротколанцюгових вуглеводів. Високий вміст FODMAP збільшує газоутворення, здуття живота, біль і діарею у людей із синдромом подразненого кишечника.
Їм рекомендовано обмежити вживання груш. Якщо обмеження не полегшить ситуацію, значить, справа не у грушах, і їх можна знову вживати, однак помірно.