Булінг з боку вчителів: чому це відбувається та як карається

булінг у школі, школа
Джерело: Depositphotos

У Хмельницькій області поліцейські склали адмінпротокол на директора школи через те, що він не повідомив про випадок булінгу.

Про це повідомила прес-служба обласної поліції. У серпні цього року суд притягнув до відповідальності матір 10-річного школяра. Він систематично цькував свого однокласника.

Мати хлопчика, який став жертвою булінгу, неодноразово зверталася до директора школи з проханням вжити заходів, однак результату так і не було. Після цього жінка звернулася в поліцію.

За словами правоохоронців, директор повинен був повідомити в поліцію про цей випадок, але не зробив цього. Чоловік вже визнав свою провину. Він розповів, що не повідомив про булінг, бо наступного навчального року не буде на посаді директора, тому проблемні ситуації у школі вирішуватиме новий керівник.

Стосовно директора оформили адмінматеріали за ч. 5 ст. 173-4 КУпАП (неповідомлення керівником навчального закладу уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу) і направили до суду для подальшого прийняття рішення.

У Міністерстві освіти та науки України на запит Фактів ICTV відповіли, що неповідомлення керівником закладу освіти до поліції про випадки булінгу (цькування) учнів карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку. Такі покарання застосовуються у разі наявності рішення суду про визнання винним вчителя у вчиненні булінгу.

Крім того, в Україні почастішали випадки не тільки булінгу в школах серед учнів, але й цькування з боку вчителів. Так, нещодавно у Кривому Розі ученицю восьмого класу забрала швидка через підвищення тиску. Дівчинці стало зле після того, як її насварила директорка.

Батьки учениці стверджують, що це булінг з боку вчителя, адже дитину довели до нервового зриву та гіпертонічного кризу. Вони вже написали заяву до поліції та райвідділу освіти. Водночас директор заявляє, що це наклеп.

У МОН зазначили, що протягом 2020 року працівники поліції склали 242 адміністративних протоколи за правопорушення, передбачені статтею 173-4 (булінг (цькування) учасника освітнього процесу) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За порушення трудової дисципліни у закладі освіти працівник може отримати догану, або ж це може стати приводом для звільнення.

Психолог Катерина Клюшниченко в ексклюзивному коментарі Фактам ICTV повідомила, що булери – це аб’юзери, маніпулятори, тирани. Вони, як правило, отримують задоволення від заподіяння болю комусь. Таких людей може штовхати на прояв агресії чи приниження іншої людини.

– Вчитель може намагатись за рахунок слабкої дитини підкреслити свою вагомість та самоствердитися. Підкріпити власне его, – каже спеціаліст.

Дитина не може бути рівноправним суперником, і людина з владою користується цим. Принижує слабшого задля власної вигоди. Зазвичай у разі психологічних відхилень від норми людина насолоджується відчуттям переваги над іншим, отримує задоволення від того, що самостверджується за рахунок інших.

Також причиною булінгу вчителів щодо дітей може бути те, що працівник школи вважає жорсткий метод виховання єдиним, який працює, тому що, наприклад, саме з ним “працювало і виросла гарна людина”! Але це не означає, що це вірний шлях. Це свідчить лише про те, що в людини викривлене поняття норми та моралі.

Що вчителів штовхає на булінг? За словами психолога, булери отримують почуття задоволення від заподіяння шкоди іншим і відчуття іншими безпорадності. Здоровій, зрілій людині ніколи не спаде на думку принижувати когось або фізично завдавати шкоди.

– Річ у тім, що в адекватної людини, навпаки, вмикається програма заступництва, коли вона прагне простягнути руку допомоги тому, хто потребує або потрапив у біду. Тобто, у здорової людини вмикається емпатія до того, хто страждає, – каже вона.

Аб’юзера і тирана досить важко відразу розпізнати у звичайному житті. У соціумі вони можуть виглядати звичайними людьми, навіть можуть здаватися досить милими. Вони вміють чітко оцінювати ситуацію – прикидатися, коли потрібно, і навіть виявляти неабиякий акторський талант, якщо це їм вигідно.

А ось свою справжню натуру вони ховають, і проявляють тільки там, де впевнені у своїй безкарності, а саме перед дітьми. Вони з ними можуть вповні проявити свою владу. В особистих стосунках такі люди не здатні на душевну близькість, вони не можуть побудувати здорові, спокійні взаємини, і тому насправді в душі вони глибоко нещасні.

Клюшниченко наголосила, що у дітей можуть виникнути суттєві проблеми з психологічним здоров’ям через неприйнятну поведінку вчителів:

  • патологічне відчуття тривоги;
  • панічні атаки;
  • недовіра до оточення;
  • занижена самооцінка;
  • невпевненість у собі;
  • будування співзалежних стосунків;
  • потяг до власного психологічного чи фізичного руйнування (різної форми залежності);
  • патологічне відчуття провини, сорому;
  • розмиті власні кордони;
  • відсутність власного “я”.

Психолог додала, що вчитель у школі – це дорослий, якому діти мають довіряти та рівнятися на нього. Школярі не мають ходити до школи зі страхом та відчуттям негативного ставлення до себе з боку вчителів та інших учнів.

Джерело: поліція Хмельницької області

Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.
Знайшли помилку в тексті?
Помилка