В Україні йде жорстока війна. Бої точаться у містах і селах. Але є ще один фронт, на якому агресор хоче отримати перемогу – інформаційний. Ми спостерігаємо за тим, як відбувається інформаційна війна та психологічний тиск у соціальних мережах.
Фейки та викривлена інформація ллються тут потоком. Мета інформаційної війни – зломити дух українців та викривити їхню свідомість, як це вже було зроблено росіянами у своїй країні.
Саме з соцмереж отримують інформацію наші діти і підлітки. Вони дослухаються до думок популярних серед молоді блогерів. Тому батькам дуже важливо знати, що дивляться і читають діти.
І для того, щоб бути впевненими у правдивості матеріалів, які отримує дитина, варто разом з нею проговорити основні моменти, за якими можна зрозуміти, чи є інформація правдивою, або ж це фейк чи завуальована роспропаганда.
Посилання на офіційні джерела
Важливо, щоб у дописах були присутні посилання на офіційні джерела. Під час війни це: Офіс президента України, Генеральний штаб Збройних сил України, Кабінет міністрів України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, ДСНС, Сухопутні війська ЗС України, Військово-морські сили ЗСУ, Територіальна оборона ЗСУ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Та не потрібно забувати, що одним з напрямів інформаційної війни є здійснення кібератак. Якщо ворогу вдається зламати канал офіційної інформації, то на ньому можуть з’явитися неправдиві повідомлення. Та якщо це сталося, ресурс згодом повідомить про це.
Думки конкретної людини
Якщо допис позиціонується як думки конкретної людини, то повинні бути присутніми слова: “На мою думку”, “Мені здається”, “Я впевнений/впевнена”, “Я знаю, що..”, “Я думаю, що..”, “Всі думають…”. Також сюди належать оціночні судження типу “ніхто”, “ніколи”, “всі”, “завжди”.
Якщо є просто посилання на якусь особу “Вася Пупкін сказав, що…”, то цю інформацію треба перевіряти.
Емоційне забарвлення повідомлення чи сухі факти
Факти – це конкретні назви певних міст, вулиць, цифри, посилання на автора слів чи перевірене джерело. І вони вказують на те, що інформація, скоріше за все, правдива.
Якщо у дописі занадто багато емоційних висловів та оцінок, це частіше вказує на дезінформацію. Саме таким чином викликаються у людей певні переживання, підсилюються співчуття або злість, роздратованість або смуток, паніка або страх.
Чи є інформація в дописі корисною
Будь-яка інформація має свою мету. Висвітлення подій у країні в цілому та в кожному місті окремо дозволяє побачити та зрозуміти повну картину подій і певним чином контролювати їх перебіг. Наприклад, для вибору безпечнішого місця перебування.
Який вплив має допис
Дописи з негативним емоційним забарвленням часто викликають тривогу, страх, або навіть відчай. Цей шлях і обирають дезінформатори для того, щоб викликати відчуття зневіри та паніки у споживачів інформації.
Важливі маркери
Пам’ятайте самі та наголосіть на цьому дітям, що повідомлення зі словами “Дуже терміново!”, “Це правдива інформація, передайте далі”, “Мені повідомили рідні/знайомі/люди…” – найчастіше є неправдивими.
Тож, користуючись соцмережами, перевіряємо інформацію та ділимось лише офіційними й перевіреними фактами!
Джерело: Stop_sexтинг