Війна негативно позначилася на стані всіх людей: дорослих та дітей, здорових і не дуже. Але є особливі дітки, які живуть у своєму світі та по-своєму реагують на навколишню дійсність – діти з аутизмом. Що вони відчувають, чи розуміють, що відбувається та як реагують на страшні події? Що робити їх батькам, які іноді роками вибудовували стосунки зі своїми малюками, і раптом, все звалилося.
Педіатр Євген Комаровський у своєму Telegram публікує лист своєї підписувачки Ганни про те, як поводитися з дітьми, які страждають на аутизм, у цей тяжкий час.
Під час війни і важко, і страшно всім, а цим діткам страшніше вдесятеро. Адже вони дуже залежні: від людей, що оточують їх, побутових предметів, обстановки в цілому.
У дітей з аутизмом дуже розвинена чутливість. Будь-який різкий звук, яскраве світло, дотик болючі для них. Якщо для звичайних людей спів птахів – приємні звуки, то для них це може звучати як сирена.
А ще вони дуже люблять стабільність, будь-яка зміна рутини для них – найсильніший стрес. Вони бояться нових людей у їхньому оточенні. Їм страшно, що їх не зрозуміють чи скривдять. Якщо це невербальні дітки, вони мають свої способи повідомити про свої бажання – це методи, випробувані на мамі та татові: вкусити, привертаючи увагу, покласти руку батька на потрібний їм предмет. Наприклад, якщо дитина принесе вам чашку, значить вона хоче, щоб їй налили чай, а сковорідка та картопля в їхніх руках означає, то дитина хоче смаженої картоплі.
Малому страшно, що незнайома людина зробить йому не такий сендвіч або не покладе сир. Тоді дитина не буде їсти, влаштує істерику і залишиться голодною.
З такими дітьми дуже складно й у звичайній обстановці, а під час війни й поготів. Тому наберіться ще більше терпіння та мужності, щоб пережити лихоліття.
1. Якщо у вашій місцевості проходять бойові дії, чутно вибухи, спробуйте надіти на дитину навушники і увімкніть улюблену музику вашого синочка або доньки, можна мультики. Спробуйте також укутати чимось тяжким. Раптом у вас у будинку знайдеться старовинна ватяна ковдра, вона теж підійде. Можна взяти підковдру і набити її одягом, головне, щоб усе це було важким.
Якщо малюк злякався і кричить, притисніть його міцніше, закрийте йому вушка, навіть, якщо він виривається, кусається, дряпається, потерпіть будь ласка, адже йому дуже страшно.
2. Якщо вам потрібно евакуюватись, обов’язково візьміть улюблені речі дитини. Це може бути все, що завгодно, ви ж знаєте, що він любить. Наприклад, довго крутить в руках і розглядає плічка для одягу, або любить жувати шнурки, або не може заснути без вологої серветки в руці.
Якщо є можливість, прихопіть його столові прибори, дитина може відмовитися їсти не зі своєї тарілки, або пити не своєї чашки.
3. Війна може загострити сприйняття аутиста. І якщо раніше він був згоден випити лікувальний сироп із ложки, то зараз ви навіть щипцями не розкриєте його рота. Спробуйте розім’яти таблетки і змішати їх із їжею, а сироп – із соком. Але треба контролювати, щоб усе було з’їдено та випито до кінця, на жаль, під час війни це дуже складно. Тому ще краще по можливості замінити деякі ліки на свічки (наприклад, жарознижувальні) це 100% потрапляння в тіло та швидке всмоктування. Але будь ласка, проконсультуйтеся за можливості з вашим лікарем, про правильну заміну, про дози, час, і про те, що найкраще для вашої дитини.

І пам’ятайте, ваша дитина вас дуже любить, і навіть якщо вона холодна зовні, кусається, дряпається, відштовхує вас, все одно знайте – ви для нього Всесвіт. Не дозволяйте іншим людям, які косо дивляться на нього або кажуть що-небудь неприємне, змінити ваше ставлення до цього чоловічка, він важливіший за всіх їх, що проходять повз.
Джерело: Євген Комаровський