Молодим батькам вкрай важливо спілкуватися зі своїми новонародженими дітьми, незважаючи на те, що дорослим здається, ніби дитина настільки мала, що не здатна що-небудь сприйняти. Це не так, кажуть дослідники з Каліфорнійського університету в Коннектикуті. Вони переконані, що мозок немовлят просто жадає спілкування.
– Ми виявляємо, що раннє знайомство з мовою, хай воно жестове або усне, сприяє розвитку базових когнітивних навичок дитини, – говорить психолінгвіст Карина Гудвін.
За її словами, діти зі слабким слухом, народжені від батьків, які добре чують, часто гальмують у розвитку. Саме тому педіатри та аудіологи наполягають на тому, щоб батьки імплантували слухові апарати таким малюкам хірургічним шляхом.
Цей підхід заснований на дослідженні, в якому вивчалися діти зі слабким слухом, які виросли в сім’ях, що використовують тільки усну мову. Але практично ніхто не вивчав когнітивний розвиток дітей з вадами слуху, вихованих на мові жестів.
Дослідники з Каліфорнійського університету змінили це. Вони набрали 123 дитини віком від трьох до семи років, з них 46 дітей мали нормальний слух, 77 – слабкий.
Для оцінки синдрому дефіциту уваги вчені попросили батьків відповісти на питання та оцінити, як діти реагували на усне мовлення і на мову жестів. Наприклад, чи могла дитина слідувати двом інструкціям, як-от піднятися нагору і взяти взуття, і чи є у дитини емоційні сплески.
Результати не показали жодної різниці між дітьми, з якими батьки спілкувалися за допомогою мови або за допомогою жестів.
А ось у малюків, які були позбавлені спілкування, спостерігалися деякі проблеми з виконавчими функціями.
– Ми показали, що затримки, які спостерігалися в попередніх дослідженнях, пов’язані не з проблемами зі слухом, а з відсутністю достатнього спілкування з дітьми, – зазначила співавтор дослідження, психолог Марі Коппола.
Це дослідження є частиною її великого проекту, присвяченого вивченню того, як вік першого знайомства з усною і жестовою мовою впливає на виконавчі функції і математичні навички дітей з вадами слуху.