Фахівці Міністерства охорони здоров’я України розповіли, наскільки ефективне лікування та реабілітація електричним струмом.
– Бити струмом, поки не зникнуть прояви хвороби або поки не піде пацієнт. Звучить не надто обнадійливо та коректно, проте повністю вписується в парадигму більшості методів електротерапії, – пояснюють експерти.
Один із таких методів – ампліпульс. Цей спосіб лікування та реабілітації століття тому набув неабиякої популярності, але здебільшого в колишньому Радянському Союзі.
Цьому методу апаратного лікування і реабілітації приписували чудодійний вплив синусоїдальних модульованих струмів на організм людини.
Працює метод нехитро. Силу струму на приладі збільшують, поки пацієнт не відчує вібрацію, поштовхи або легкий електричний удар.
Як і заведено в цьому напрямі терапії, ампліпульс застосовують за різних станів, що супроводжуються яскраво вираженим больовим синдромом.
Апарат нібито чинить протизапальну, розсмоктувальну, протинабрякову, судинорозширювальну і розсмоктувальну дії.
Вважається, що синусоїдальні модульні струми, згенеровані приладом, впливають на чутливі нервові закінчення. Завдяки цьому м’язові волокна скорочуються.
Як результат – настає розслаблення (або електросон). Саме так нібито досягається знеболювальна та протизапальна дія ампліпульсу.
– Проте не поспішайте бігти до найближчого кабінету. Адже якісних доказів його дії в міжнародних базах даних немає, – зазначають експерти.
У МОЗ наполягають: реабілітація та лікування насамперед мають бути доказовими. Методи з недоведеною ефективністю та широким спектром застосування – марна трата часу й іноді грошей пацієнтів.