Що таке дальтонізм: причини та лікування

Дальтонізм або колірна сліпота – рідкісне захворювання, пов’язане зі зниженим сприйняттям кольору або цілковитою його відсутністю. По суті, людина спотворено бачить певні кольори. Здебільшого воно спадкове і вражає чоловіків.

Про те, що таке дальтонізм і чи можна його вилікувати, Фактам ICTV розповіла лікар-офтальмолог Олександра Ярига.

– Дальтонізм – це порушення колірного зору, – каже Олександра Ярига.

Причини дальтонізму

За словами лікаря, зазвичай це вроджена патологія, яку провокують зміни в генотипі. Від вродженого дальтонізму потерпають лише чоловіки.

– Якщо розглянути генотип жінки, він складається з двох X-хромосом. У чоловіків – одна X і одна Y-хромосома. Порушення, які кодують цю зміну зору, пов’язані з X-хромосомою. У жінки це перекривається другою здоровою X-хромосомою, у чоловіка – ні, – пояснює офтальмолог.

Однак іноді дальтонізм може бути і набутою хворобою.

Олександра Ярига назвала головні причини:

• хвороба Паркінсона – це неврологічне захворювання, зміни кольоросприйняття можуть відбуватися через пошкодження нервових волокон;
• катаракта – через зміни у кришталику ока може виникнути така проблема; проте часто це псевдодальтонізм;
• оптична нейропатія Лебера – дуже рідкісне генетичне захворювання, яке може провокувати як втрату можливості бачити кольори, так і повну сліпоту;
• вживання лікарських препаратів – деякі ліки, зокрема протисудомні, мають таку властивість.

Якщо йдеться про набуті причини, то тоді не бачити деякі кольори можуть і жінки.

Види дальтонізму

Як пояснює офтальмолог, часто люди можуть жити з цією проблемою і не розуміти, що вони бачать світ по-іншому. Дальтонізм може давати про себе знати у різному віці і в різних ситуаціях, часто абсолютно випадково, коли людина не може, наприклад, перейти дорогу через те, що не так бачить сигнали світлофора.

Існують різновиди дальтонізму, їх виділяють залежно від кольору, який не бачить людина.

– У разі відсутності одного з зорових пігментів у сітківці ока людина здатна розрізнити лише два основні кольори. Таких людей називають дихроматами. Коли активність одного з пігментів лише знижена, кажуть про аномальну трихроматію, – коментує Олександра Ярига.

Види:

• протанопія – відсутність пігменту для червоного кольору;
• дейтеранопія – неможливість бачити зелений колір;
• трітанопія – людина не бачить синій колір.

Найчастіше людина не бачить один з кольорів, найпоширеніші випадки – відсутність пігменту для червоного кольору.

А ось синій безпомилково сприймає більшість людей, саме тому інтерфейси багатьох програм виконані переважно у цьому кольорі.

Водночас може бути ситуація, коли людина не бачить усі три кольори, але це буває вкрай рідко.

Читайте також:

Тренуванню очей – так, масажу – ні: як зняти напруження і перевірити зір вдома

Лікування дальтонізму

Вилікувати дальтонізм не можна, оскільки це вроджене генетичне захворювання.

– Коли це генетична аномалія, лікарі з цим допомогти не можуть. Нині науковці працюють над цим питанням, проте все у стадії розробки, – каже Олександра Ярига.

Однак фахівці можуть коригувати таку патологію.

– Сьогодні вже існують окуляри з відповідними фільтрами, які допомагають “наситити” картинку. Є і лінзи, які працюють за таким самим принципом, – додає офтальмолог.

Якщо це набута хвороба, яку спровокувала катаракта, її можна спробувати подолати, в інших випадках лікування також немає.

– Хвороба Паркінсона не лікується, оптична нейропатія Лебера теж. Якщо це викликала катаракта, то можна провести хірургічне лікування. Якщо це лікарські препарати, їх також можна замінити, – пояснює фахівець.

Читайте також:

Катаракта: що робити, коли кришталик помутнів

Профілактика дальтонізму

У випадку з дальтонізм складно говорити про яку-небудь профілактику, оскільки він часто генетичний.

За словами лікаря, єдиним заходом є те, щоб батьки, у яких у роду була така проблема, обстежили сина у ранньому віці.

Потрібно звернутися до фахівця, який за необхідності направить його на генетичне дослідження. Воно досить дороговартісне, але це дасть точну відповідь під час встановлення діагнозу.

Водночас не потрібно намагатися зробити це самостійно, це майже неможливо.

– Якщо дорослі намагатимуться самостійно визначити, чи страждає їхня дитина на дальтонізм, то у них нічого не вийде. Дитина може навіть правильно називати кольори і не плутати їх. Не потрібно забувати, що дальтоніки бачать світ по-своєму і не звикли до іншої картинки світу, – коментує лікар.

Такі люди будуть говорити, що небо синє, але водночас бачити його зовсім в іншій кольоровій палітрі, підсумовує фахівець.