Багато хто й досі вважає, що будь-яка залежність — це просто згубна звичка, яка приносить певне задоволення. Отож достатньо зрозуміти всю її шкідливість, напружити силу волі, і з усім можна впоратися. Так, не зразу, але можна!
Чи дійсно це так? Фахівці, що займаються і вивчають цю проблему, заперечать.
І справа тут не у відсутності сили волі, а у нашому мозку.
Як же формується згубне коло залежності?
Наш мозок реагує на корисні та приємні для нас речі чи події викидом хімічних речовин – нейромедіаторів. Саме ці речовини утворюють “систему винагороди”, яка спонукає нас повторювати бажану для організму поведінку.
Так, приміром, смачна їжа стимулює викид цілого коктейлю з різних нейромедіаторів. І ми відчуваємо задоволення та прагнемо знову повторити це відчуття.
Вживання психоактивних (наркотичних) речовин діє за тим самим принципом. Але в якийсь момент виникає залежність, що призводить до того, що наркотики стають пріоритетом.
Їх пошук та вживання формує основний інтерес людини в житті. А це вже індикатор залежності.
Чому в разі задоволення від смачної їжі цього не стається?
Бо мозок по-різному сприймає задоволення.
Постійне вживання психоактивних речовин може спричинити зміни у роботі певних ділянок головного мозку, які відповідають за задоволення, стрес, мотивацію тощо. Зміни охоплюють весь мозок, зокрема префронтальну кору, базальні ганглії, мигдалину тощо.
Мигдалина – це головний центр обробки наших емоцій, який відповідає за стресові відчуття, такі як дратівливість і тривожність. Тому залежність від психоактивних речовин завжди поєднує стрес та задоволення, які взаємно підсилюють один одного.
Базальні ганглії відіграють важливу роль у позитивних формах мотивації, а також беруть участь у формуванні звичок і розпорядку дня. Ці ділянки утворюють ключовий вузол того, що іноді називають “схемою винагороди” мозку.
Наркотики надмірно активують цю частину мозку, викликаючи ейфорію.
Але при постійному вживанні ганглії адаптуються до присутності наркоречовини, зменшуючи чутливість й ускладнюючи відчуття задоволення. Що вимагає збільшувати дозу ще і ще.
Префронтальна кора забезпечує здатність думати, планувати, вирішувати проблеми та ухвалювати рішення. Ця частина мозку дозріває останньою, що робить підлітків найбільш вразливими до вживання наркотиків.
Ми розглянули лише деякі частини мозку, проте він вражається весь, через що нейротоксична дія на центральну нервову систему людини є значною.
Нейротоксична дія різних наркотиків різна, але в більшості випадків вона призводить до марення, розладів сну, настрою та когнітивних порушень.
Тому поради і настанови навіть найрідніших людей, такі як “треба взяти себе в руки”, не допомагають. Оскільки питання не в силі волі, а в складних біохімічних процесах в мозку, які змінюють поведінку, бажання та пріоритети людини.
Стрес, якого зазнає організм залежної людини за відсутності необхідної дози препарату, може бути надзвичайно сильним, його називають абстиненцією. Людина готова абсолютно на все, щоб позбутися цього стану.
Отже, якщо коротко підсумувати, самотужки припинити вживання наркотиків складно, майже неможливо. Більш дієвим з точки зору результату є звернення за лікуванням.
Джерело: Центр громадського здоров’я України