Декілька днів тому в Інституті серця прооперували недоношену дитину вагою 2 кг 200 г з численними вадами, повідомив його директор, кардіохірург професор Борис Тодуров.
Ще на початку війни Борис Тодуров розповів, як медперсонал буквально переселився до Інституту та жив у підвалі, там же перебували пацієнти, зокрема прооперовані діти.
Минуло вже 40 днів від початку воєнних дій. Як зараз працюється українським медикам, які й до війни виконували нелегкі завдання: оперували тяжкі вади, пересаджували серця і таке інше.
– Почну з того, що ми – медики – всі військовозобов’язані і під час війни виконуємо свою функцію, яка стоїть другою після військової, – сказав кардіохірург. – Тому що є поранені, постраждалі, є пацієнти із психоневрологічними розладами. Їх зараз, мабуть, більше, ніж поранених.
І лікарі повинні цим пацієнтам надавати допомогу повною мірою, хоча вони працюють зараз у дуже обмежених умовах.
Багато лікарень, які опинилися в зоні бойових дій або районах, що знаходяться в безпосередній близькості до них, залишилися без води та електроенергії. Але в цих дуже складних умовах лікарі все одно перебувають на посту.
Між іншим, Борис Тодуров в останній день перед окупацією Ірпеня встиг вивезти з філіалу інституту 10 пацієнтів та лікаря, що залишався там. Люди до останнього не вірили у такий драматичний розвиток подій і хотіли залишитися там, щоб пересидіти важкі часи. Їм дуже пощастило, що Тодуров настояв на своєму.
– Нам часто не вистачає багатьох медикаментів та витратних матеріалів, тому що з початком війни багато дистриб’юторів поїхали, і ми не могли отримати навіть оплачені вже медикаменти, – сказав Борис Тодуров. – Але зараз усе поступово налагоджується. Деякі дистриб’ютори повернулися. Допомагають також і волонтери, без яких ми не впоралися б у деяких випадках.
У перші дні інституту вдалося запастися генераторами, продуктами харчування і навіть організувати своє альтернативне джерело води, про всяк випадок.
– Багатьох медсестер та лікарів ми з дітьми персоналу відправили на Захід України. Але вони вже просяться назад і готові повернутися, – повідомив директор інституту. – Та я не радив би поспішати, треба зачекати ще трохи.
З початком війни Інститут серця не припиняв прийому ургентних хворих. Їх привозили швидкі. В анамнезі – інфаркти, тромбоемболії та інші тяжкі стани.
Сьогодні в Інституті серця вже відновили планові операції, незважаючи на те, що пацієнтів побільшало: до своїх планових додалися переселенці та бійці тероборони.
– Щодня ми робимо три-чотири операції зі штучним кровообігом, – повідомив Тодуров. – Не поменшало й інфарктів, адже позначається стрес. До нас привозять по 3-5 інфарктів на день. Ми лікуємо пацієнтів і, якщо необхідно, оперуємо.
Найбільш затребувані послуги безкоштовні: лікувально-діагностичний центр Добробут відновив роботуПоряд із наданням медичної допомоги працівники Інституту серця виконують і волонтерську роботу. Нещодавно у них на шляху до Львова зупинялася група дітей із сумського Будинку малюка. Четверо найменших (від одного місяця до чотирьох) медики залишили у себе. Тому що важку дорогу в машині швидкої допомоги вони не перенесли б.
– У них немає мам та тат, вони відмовники, – сказав Борис Тодуров. – Ми дбаємо про них. Тепер в Інституті серця є діти полку.
Ось такі вони військові будні Інституту серця.