“Вітаю, у вас більше немає лікаря. Бо я – звільнився”. Такими словами терапевт шокував мене торік у грудні, коли я захворіла на Covid-19. Все, що порадив лікар, у якого раніше спостерігалася, – триматися, поки знайду собі нового. Ця новини стала для мене суцільною несподіванкою, бо про звільнення лікаря амбулаторія мене не попередила. І що гірше: я така далеко не єдина.
…У жовтні киянка Таїсія Склярова, якій потрібне було скерування від сімейної лікарки на госпіталізацію, абсолютно випадково дізналася, що та звільнилась. Ось чому в поліклініці, у якій обслуговувалась останні 20 років, їй більше не раді.
– Я запитала, до якого лікаря мене прикріпили. Мені відповіли, що таких лікарів тут немає. Мовляв, раніше треба було думати. Але ж я була однією з перших, хто підписав декларацію, – розповідає жінка.
Керівник медзакладу, до якого вона пішла з’ясовувати ситуацію, порадив шукати лікаря деінде. І вказав на напис на дверях.
Наступного тижня Таїсія вже телефонувала лікарям, яких сама знайшла на сайті Національної служби здоров’я. Але ті, хто ще мали місця, відповідали, що або звільнились, або наразі в декреті.
Співробітниці реєстратури медзакладу підтверджують, що вже кілька місяців усім, хто шукає нового лікаря, в один голос відповідають: поки що вільних місць немає, але телефонуйте, може, з’являться…
Заступник директора центру меддопомоги Олег Косих визнає, що ситуація майже катастрофічна. Тільки у їхньому центрі бракує 20 сімейних лікарів. Семеро з них звільнилися лише цьогоріч. Середній вік тих, що працюють, 50 років.
А коли лікар іде, декларації розривають автоматично. Пацієнт втрачає лікаря, заклад – гроші. Ті, хто лишилися, вичерпали ліміти за деклараціями. Для сімейного лікаря – це 1800 людей. І хоча більшість із тих, хто тут працює, мають по 2 тис., грошей попри це більше не заробляють.
Зарплати неспівмірні з навантаженням, каже лікарка Наталя Сергєєва, яка отримує 17 тис. грн. І це – ще одна причина звільнень.
– Ідуть туди, де краще. А де краще? В платних клініках, за кордоном: Португалія, Словенія, Польща, – розповідає медик.
Її й саму, зізнається, кличуть до Португалії, де навіть медсестра отримує вдвічі більше за неї. Поки що думає. Чекає, поки донька школу закінчить.
Керівництво Центру сподівається поповнити лави лікарів кількома інтернами, яких випустять наступного року.
Тим часом у Національній службі здоров’я катастрофи із браком лікарів першої ланки не бачать.
– Наразі в системі зареєстровані понад 24 тис. сімейних лікарів. 14 тис. з них ще можуть набирати пацієнтів. Лікарів достатньо за кількістю населення, але вони нерівномірно розподілені по території, і місцева влада має подбати і залучити лікарів там, де мешканці їх потребують, – пояснила директорка департаменту комунікацій НСЗУ Лілія Гудзь.
Шукати лікаря радять за допомогою гарячої лінії, хоча і визнають: останні тижні, коли люди намагаються згенерувати Covid-сертифікати в Дії, додзвонитися туди, справді, непросто.
– Я не буду говорити, що ось в цій поліклініці, яка біля хати, сто відсотків вистачить лікарів – можуть бути складнощі. Але якщо піти трошки далі і ще тримати в голові опцію про приватні заклади, то сімейного лікаря можна знайти, – запевняє Лілія Гудзь.
Далі – це за 8 кілометрів. Саме там після двох тижнів інтенсивних пошуків знайшла лікаря Таїсія. Декларацію планує підписати днями. Зробить це онлайн і стане однією з уже мільйона українців, яких коштом держави обслуговуватимуть приватні сімейні лікарі.