Проблеми зі щелепою викликають сильний біль та дискомфорт. Щелепа ніби зіскакує зі звичного положення і людина не може повноцінно відкривати рот, жувати і навіть говорити.
Стоматологічне визначення “зіскочила щелепа” зазвичай пов’язане зі станом, відомим як дислокація або вивих щелепи.
Про симптоми, основні причини вивиху та що потрібно робити, коли зіскочила щелепа – Факти ICTV запитали у щелепно-лицевого хірурга Івана Білозецького.
Що таке вивих щелепи
– Це патологічний стан, при якому відбувається зміщення суглобової головки нижньої щелепи зі своєї анатомічної позиції, тобто вона зісковзує на передній скат суглобового горбка скроневої кістки, – каже Білозецький.
Щелепно-лицевий хірург додає, що вивихи нижньої щелепи поділяють в залежності від напрямку зсуву головки на:
- Передні, задні та бічні (найчастіше спостерігаються передні вивихи).
- Односторонні виникають рідко, оскільки патологічні зміни присутні тільки в одному суглобі. У таких випадках клінічна картина включає відкритий рот та зміщення підборіддя в здоровий бік щелепи.
- Двосторонні – проявляються антеризацією нижньої щелепи, повністю відкритим ротом і ускладненням мовної функції.
- Гострі та хронічні – якщо з моменту вивиху минуло від декількох годин до 5-10 днів, його ідентифікують як гострий. Якщо характерні симптоми присутні від 1,5 тижня та більше – хронічний.
Фото: Unsplash
Чому може зіскочити щелепа – основні причини
– Найчастіше такий патологічний стан розвивається на фоні травми: безпосереднього удару в нижню щелепу, падіння на підборіддя або інших щелепно-лицевих травм, – каже хірург.
Також причинами вивиху є надмірне відкривання рота, що можливо під час медичних процедур. Наприклад, під час стоматологічного лікування, при видаленні зубів, зняття відбитків зубів, рентгенівського дослідження або інших процедур, які вимагають відкриття рота з великою амплітудою (зондування шлунка, інтубація трахеї, при бронхоскопії тощо).
Ще один чинник, який призводить до вивиху – це звичні функціональні рухи нижньої щелепи (широке позіхання, крик, сміх, спів, відкушування великих шматків їжі).
– Також можуть бути генетичні чинники. Деякі люди можуть мати природні анатомічні особливості, які збільшують ризик вивиху щелепи, наприклад, широка суглобова ямка, – додає лікар.
Не варто забувати й про певні медичні стани, як-от дисфункції чи артрит СНЩС, гіпермобільність суглобів або синдром Ehlers-Danlos. Вони можуть збільшити схильність до вивиху щелепи.
Як зрозуміти, що в тебе зіскочила щелепа
Білозецький каже, що вивих щелепи може супроводжуватися наступними симптомами:
- Біль: під час вивиху щелепи може виникати різкий біль в ураженому суглобі з іррадіацією у привушну ділянку, внаслідок тиску суглобових відростків на біламінарну зону (судинно-нервовий пучок).
- Обмежена мобільність: хворий не може в повному обсязі відкрити чи закрити рот або помічає, що щелепа не перебуває у звичайному положенні.
- Крепітація або клацання: дислокацію щелепи часто супроводжує характерний звук, коли щелепа виходить зі своєї анатомічної позиції.
- Асиметрія обличчя: девіація/дефлексія нижньої щелепи.
– Якщо у вас виникла підозра на дислокацію щелепи або у вас є схожі симптоми, важливо негайно звернутися до медичного фахівця, стоматолога чи щелепно-лицевого хірурга, – радить Білозецький.
Лікар проведе відповідне обстеження та лікування для фіксації щелепи у правильне положення та запобігання подальшим ускладненням.
Що робити, коли зіскочила щелепа
Фото: Unsplash
Щелепно-лицевий хірург надає кілька рекомендацій, як потрібно діяти при вивиху щелепи:
- Найперше потрібно негайно звернутись по медичну допомогу: дислокація щелепи – серйозний стан, який потребує медичного втручання. Не намагайтеся вправити щелепу самостійно, оскільки це може призвести до ускладнень, як-от ушкодження м’язів, суглобів або нервів обличчя.
- Уникайте подальших спроб закрити рот: намагайтеся втримати рот у відкритому положенні, щоб уникнути подальших травм.
- Використайте холод на уражену ділянку: прикладання льоду допоможе знизити набряк та біль.
- Уникайте їжі та напоїв: забороняється їсти або пити, оскільки це може збільшити ризик подальшої дислокації щелепи.
- Прийміть анальгетики: якщо у вас сильний біль, можна прийняти безрецептурні препарати для зняття болю (парацетамол або ібупрофен) та виїжджайте до лікаря.
– Знову ж таки, наголошую, що варто негайно звертатися до лікаря. Фахівець проведе відповідне обстеження та професійно відновить щелепу. Самостійні спроби виправити ситуацію можуть нашкодити й призвести до ушкодження або ускладнення стану, – наголошує хірург.
