Ти будеш товстим – фраза-ворог. Що таке булімія та як її лікувати

27 Вересня 2021, 18:59 Людмила Грубнік
Булимия
Джерело: Depositphotos

Скандальна ситуація з українськими блогерами Ігорем Пустовітом і Сашею Бо винесла на поверхню проблему булімії. Тривалий час стосунки пари вважалися ідеальними, проте з’ясувалося, що у Саші був розлад харчової поведінки (РХП), який вона приховувала від чоловіка. Це багато у чому вплинуло на атмосферу у їхній родині.

Ця ситуація – не єдина, скоріше, показова.

Багато людей страждають від булімії та не усвідомлюють цього. Інші ж знають про свою проблему, однак бояться або соромляться про це говорити. Треті – готові із нею боротися, але не знають, як.

Разом із клінічним психологом, членом Національної психологічної асоціації України, Асоціації Когнітивно-поведінкової психотерапії (Санкт-Петербург) Мариною Ісмаїловою Факти ICTV розібрали цей вид РХП, його головні ознаки та як із ним боротися.

– Що таке булімія?

– Булімія – це розлад харчової поведінки, для якого характерно те, що людина неконтрольовано вживає їжу, тобто переїдає, й надалі провокує блювання або п’є проносні речовини для спустошення шлунка чи кишківника.

Марина Исмаилова

– Чим булімія відрізняється від звичайного переїдання?

– Різниця у тому, що людина робить це неконтрольовано. Водночас епізоди повернення або виведення їжі мають проводитися не менше двох-трьох разів протягом двох тижнів.

Якщо такої регулярності немає, людина перебуває на межі, заїдає, переїдає, але це ще не булімія.

– Часто люди плутають булімію з анорексією. Чому?

– Анорексія – це відмова від їжі, а булімія – безконтрольне переїдання. Плутають, тому що про анорексію чують частіше. І її більше помітно за зовнішнім виглядом людини, за її худорбою. А під час булімії людина може мати нормальні показники ваги.

– Які головні причини булімії?

– Причини на сьогодні не вивчені повною мірою. На це впливають і генетика, і ступінь тривожності, і самооцінка, і будь-яка негативна життєва ситуація, яка стала тригером.

З огляду на фізіологію її можуть провокувати дієти, порушення режиму харчування, незбалансований раціон та будь-які інші фактори, які можуть стати причиною збою роботи нейромедіаторів.

Щодо психології, то це стреси, страхи, низька самооцінка, невпевненість у собі, зайвий перфекціонізм.

Насправді вистрілити може все що завгодно, і будь-коли. Ніхто від цього не застрахований.

– Хто схильний? Існує думка, що це проблема дівчат, які худнуть, або ж самотніх жінок.

– Так, жінки більш схильні до розвитку булімії. Я у своїй практиці не зустрічала чоловіків, які страждають таким видом РХП. Хоча у різних дослідженнях описані випадки захворювання чоловіків, однак їхня кількість набагато менша.

– Головні симптоми?

– Першочергово це регулярне і хаотичне переїдання із виведенням їжі, а також нестабільний психічний стан, зокрема тривога та почуття провини після вживання їжі.

– Як довго людина з булімією може приховувати це від близьких? І чи можуть вони це визначити?

– Найважливіша ознака захворювання – відчуття повної втрати контролю над собою під час нападу переїдання. Зовнішні ознаки не надто явні. Більш точно їх може визначити фахівець, проте звичайна людина теж здатна це зробити.

Необхідно звертати увагу на зміни у зовнішності. На якість шкіри – там можуть бути висипання й лущення, вона стає менш пружною і жовтіє. Явні ознаки – потріскані губи та порушена емаль нижніх зубів, а також пальці рук з потрісканою шкірою, за допомогою яких людина провокує блювання. Можливі запаморочення і навіть тимчасове припинення менструації.

Для хворих булімією характерна певна поведінка за столом – вони їдять багато, не розбираючи, що і у якому порядку, поглинають їжу швидко, ковтаючи її великими шматками.

Після приймання їжі вони можуть бути дратівливими, більш образливими, перебувати у стані апатії.

– Чи є стадії булімії?

– Як такі їх не виділяють, хоча, звичайно ж, умовно є період, коли хвороба лише починається, набирає обертів, і коли людина вже не здатна самостійно впоратися із цим, а потребує допомоги фахівця або навіть госпіталізації.

– Які наслідки для здоров’я?

– Негативні наслідки можуть бути як із боку фізіології, так і психіки.

З боку фізіології це проблеми з шлунково-кишковим трактом (виразки, коліти, рефлюкс стравоходу), зі щитоподібною залозою, з судинами, із зубною емаллю, подразнення глотки, порушення менструального циклу, випадання волосся, м’язова слабкість.

З боку психіки – тривожні стани та депресія. До речі, вони можуть бути як причинами, так і наслідками булімії.

– Чи можна померти від булімії?

– Можна вмерти внаслідок захворювань, які вона спровокує.

– Як поводитися близьким, якщо вони фіксують, що у їхнього родича – булімія?

– З боку близьких не має бути жодної критики, підкреслення того, що людина хвора і потребує якогось лікування. Це дуже важливо.

Не можна кричати на людину, і у жодному разі не слід обмежувати її у їжі. Це викличе лише зворотній ефект.

До речі, головний ворог – фраза “Ти будеш товстим”. Саме через ці слова, які батьки часто говорять своїм дітям у ранні роки, однолітки або друзі – у більш пізній період, може згодом розвинутися булімія.

Потрібно спілкуватися з такою людиною з позиції допомоги, спробувати з’ясувати причини, зрозуміти, навіщо вона це робить, та чи хоче щось змінити.

– Як лікується булімія?

– Це комплекс заходів. На пізній стадії поряд із психотерапією застосовують медикаментозне лікування, антидепресанти.

Дуже допомагає когнітивно-поведінкова терапія. Також обов’язково має бути правильна атмосфера у сім’ї, підтримка і розуміння близьких.

– Чи можна говорити про профілактику булімії?

– Тут можлива лише профілактика емоційних реакцій. Кожна людина має усвідомлювати, що так або інакше у нашому житті регулярно відбуваються стресові ситуації. І потрібно загартовувати свою психіку та вчитися правильно на них реагувати.

Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.
Знайшли помилку в тексті?
Помилка