Врятували життя, але не ліве око. Як харків’яни продовжують потерпати від обстрілів міста

крапельниця, лікарня
Джерело: Depositphotos

Мирні харків’яни продовжують потерпати від обстрілів і вибухів у місті, яке за час війни разом із Маріуполем зазнало найбільших втрат. Їх госпіталізовують у тяжкому стані, багато хто довго приходять до тями, навіть не підозрюючи, що найближчих вже немає серед живих.

Історії громадян, які постраждали під час бойових дій, зібрали журналісти The Gardian.

Одна з пацієнток – 18-річна Діана Зубченко, яка не покинула міста через небажання полишати 93-річного дідуся з ампутованими кінцівками. Під час одного з обстрілів міста ракета врізалася у сусідню висотку, і сила вибуху зірвала з петель двері та вдарила дівчині по голові. Лікарям вдалося врятувати їй життя, але не ліве око.

Зараз дивляться

Мати дівчини Вікторія просто рада, що її донці вдалося вижити після таких каліцтв.

У тій самій лікарні лежить семирічний Володимир. Він щойно прийшов до тями після операції на головному мозку. Хлопчику ще не сказали, що його мати мертва, убита в перший тиждень війни кулями, що розтрощили його череп.

– Йому треба бути сильним, щоб повністю одужати, щоб він міг жити повноцінним життям. Якщо я скажу йому, що його мати вбита, це знищить його бажання одужати, – сказав батько, 34-річний Станіслав Бакланов.

Коли почалася війна, чоловік опинився за кордоном у відрядженні. Коли в їхньому районі посилилися обстріли, його дружина Дар’я вирішила забрати дітей в інший кінець міста, але родину було застрелено біля контрольно-пропускного пункту.

І таких історій не лише у Харкові, а й у всій країні з початку війни Україні тисячі. Ворог знищує мирні міста, а разом з ними і людей – дітей, жінок та пенсіонерів.

Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.
Loading...
Підтримати Факти ICTV
Знайшли помилку в тексті?
Помилка