У МОЗ нагадують: екстрена медична допомога нині, коли країну накрила безпрецедентна хвиля Covid-захворюваності, виїздить лише до тих, чиє життя справді у небезпеці: приміром, зупинилося чи вкрай ускладнене дихання або ж людина стікає кров’ю.
Екстрена медична допомога працює сьогодні на межі можливостей. Із настанням нової хвилі Covid-19, на 103 телефонують по 50 тис. разів на день, а це вдвічі більше, ніж улітку.
Однак, нарікають лікарі, часто їх викликають, щоб аби просто заспокоїти, або поміряти сатурацію, або підвезти ліки. І таких викликів – 40% від усіх звернень. Це означає, що допомоги можуть не отримати ті, хто її справді потребує її вже зараз.
– Можеш їхати десь далеко по області, але на місці з’ясовується, що людина хвилюється, бо їй здається, що вона задихається. В місті трохи легше, бо є сімейні лікарі, а за містом люди полишені самі на себе, тому і викликають увесь час швидку, – говорить фельдшер медицини надзвичайних станів черкаської станції швидкої допомоги Людмила Касьян.
За її словами, на першого ж за зміну пацієнта – із сатурацією 60 – бригада витратила кілька годин. Треба було стабілізувати, доправити до шпиталю. Потім дезінфікували автомобіль і утилізували захисний одяг. Медик каже, що навантаження збільшилось в рази. За зміну можуть по 10-11 годин не виходити з автомобіля. Та чимало викликів – непрофільні.
Співробітники диспетчерської екстреної швидкої допомоги скаржаться, що часто телефонують із погрозами. При цьому третина викликів, переважно, через паніку.
– Дуже часто у людей немає вдома жарознижувальних ліків, от вони і просять скоріше привезти препарат, – розказує диспетчер Валентина Тищенко.
Диспетчерська у столиці працює в режимі нон-стоп. Тут так бояться, щоби хтось не вибув через лікарняний, що знімальну групу Фактів ICTV просять не заходити у приміщення. Проте прес-служба погоджується зняти відео на телефон.
Тут фіксують понад 7 тис. викликів за добу. Щоправда, швидка виїздить лише після того, як диспетчер ретельно опитає людину і зрозуміє – із нею справді біда. Таких викликів – майже третина.
– Понад 100 виїздів на добу є безрезультатними. Приміром, повідомляють про людину, яка лежить просто на тротуарі. Ми просимо: дізнайтесь, чи потрібна їй допомога. А у відповідь: ой ні, спішимо на роботу, – говорить заступник директора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва Сергій Тихенко.
За його словами, у цей момент десь поряд може помирати пацієнт у критичному або екстреному стані. Тобто, той, хто не дихає, не при свідомості, пережив інсульт або стікає кров’ю. Саме до таких, за постановою уряду, має їздити швидка. Саме для того, щоб оцінити ступінь важкості стану диспетчери опитують пацієнта та його рідних.