У Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені І.І. Мечникова проходить лікування 30-річний пацієнт, якому міною російських агресорів відірвало ногу.
Анатолій пам’ятає тільки, як 120-та міна впала йому майже під ноги. За секунду побачив, як полетіла нога разом з черевиком. На снігу залишилася червона пляма і закривавлений шнурок, згорнутий в цифру вісім.
– Свою міну я навіть не почув, – зізнається Анатолій.
Він до кінця хоче залишатися сильним, передусім у власних очах.
До лікарні Мечникова його доправили з великою крововтратою. Хірург-травматолог обрізав шматки звисаючої плоті, обробив рану і готує пацієнта до операції. Необхідно сформувати куксу, щоб в майбутньому добре сів протез.
Анатолій зізнається, що відірвана до коліна нога турбує фантомними болями. Але мужньо терпить. І просить вибачення у медсестричок, що не мився два тижні. Через війну в місті відключили воду.

У рідному Скадовську на нього чекають дружина і двоє маленьких синів. Чоловік просить води і телефон, хоче їм дзвонити.
А поруч на каталці 20-річна дівчина з розбитою головою і перерізаним горлом, вона ледь шепоче губами, що зі Львова, там залишилися мама і сестра. Але про це пізніше…
Джерело: Сергій Риженко